Державна установа "Запорізький обласний лабораторний центр
Міністерства охорони здоров'я України"

Приймальня /061/ 283-17-00, e-mail: zpoblses@ukr.net. «Гаряча лінія»: 707-62-27.
«Гаряча лінія - Анти грип»: /061/ 283-17-07; 283-17-29

Вхід для користувачів

Швидкі посилання


Урядова «гаряча лінія» 0-800-507-309

ZOKC

 

7 квітня - Всесвітній день здоров’я (04/04/2014)

Всесвітньою організацією охорони здоров’я 7 квітня 2014 року проводиться Всесвітній день здоров’я, присвячений трансмісивним захворюванням.

Даний захід набув особливої актуальності у зв'язку з розширенням ареалу трансмісивних хвороб та направлений на підвищення інформованості населення про заходи їх профілактики.

Трансмісивні хвороби - це інфекційні хвороби, що виникають при укусах представників типу членистоногих (комарів, москітів, ґедзів, бліх, вошей, кліщів та інших кровосисних членистоногих), інфікованих збудниками хвороб. Членистоногі – є однією з найбільш численних груп тваринного царства. Вони зустрічаються всюди, де можливе життя (на суші, на морі, у повітрі). Всі членистоногі дуже активні: вони рухливі, енергійно харчуються і розмножуються. Членистоногих, що харчуються свіжою кров’ю тварин, птахів і людини, називають кровососами. Майже всі кровосисні членистоногі переносять збудників хвороб з крові хворих тварин або людей в організм здорових, тобто вони є переносниками хвороб. Звідси хвороби, збудники яких передаються людині через членистоногих, називають трансмісивними (від «трансмісія» – передача).

Трансмісивні інфекції у більшості своїй є природно-вогнищевими інфекціями, тобто інфекціями, поширеними на територіях, обмежених місцем проживання переносників. Більшість трансмісивних інфекцій реєструється найчастіше в теплу пору року, коли активні їх переносники. Передача збудника відбувається при укусі членистоногими, при попаданні на шкіру і слизові оболонки інфікованих виділень переносника та іншими шляхами.

Відомо близько двохсот захворювань, що мають трансмісивний шлях передачі інфекції. Вони можуть викликатися різними інфекційними агентами, а саме: бактеріями, вірусами, рикетсіями, найпростішими та навіть гельмінтами. Хвороби, що передаються членистоногими, являють серйозну загрозу для життя і здоров’я людей. Так, наприклад, епідемії чуми і висипного тифу неодноразово в минулому руйнували цілі міста і навіть країни. Висипний тиф взимку, а влітку малярія нерідко перемагали без бою цілі армії.

Серед трансмісивних інфекційних хвороб в Україні особливе епідемічне значення через наявність переносників збудників та сприятливі клімато-географічні умови для їх розвитку в організмі членистоногих, мають хвороба Лайма, туляремія, гарячка Західного Нілу, геморагічна гарячка Крим-Конго, марсельска та Ку-гарячки, малярія, лейшманіоз, дірофіляріоз, кліщовий вірусний енцефаліт.

На території Запорізької області розташовані природні вогнища хвороби Лайма, гарячки Західного Нілу, геморагічної гарячки Крим-Конго, марсельської та Ку-гарячок, туляремії. Від комарів виділені віруси Батаї, Укуніємі, Тягіня, з польового матеріалу - вірус Сіндбіс. Постійну загрозу зараження тварин і людей сибіркою створюють більше 350 стаціонарно-неблагополучних з сибірки населених пунктів. Як приклад - вогнища сибірки в Бердянському (2001 рік) та Мелітопольському (2012 рік) районах. У минулому на території Запорізької області активно функціонувало природне вогнище малярії і, хоч на теперішній час реєструються тільки завізні випадки малярії, умови для відновлення природного вогнища залишаються. З’явились нові для нашого регіону хвороби – дірофіляріоз, кліщовий енцефаліт, гарячка Західного Нілу, Хвороба Лайма.

За період з 2002 по 2013 роки діагноз гарячки Західного Нілу (ГЗН) встановлений 39 хворим, що мешкають в 16 населених пунктах на 11 адміністративних територіях. Рівень захворюваності на ГЗН набагато перевищує загальноукраїнські показники і коливається від 0,05 на 100 тис. нас. у 2006 році до 0,5 у 2012 році. Дійсний рівень ураження населення області значно вищий, і за даними ВООЗ може складати до 11% всіх гарячкових хворих (за літературними даними тільки 1% від усіх захворілих звертаються по медичну допомогу і потребують госпіталізації).

На 15 адміністративних територіях області (мм. Запоріжжя, Бердянськ, Енергодар, Мелітополь; Василівський, Вільнянський, Гуляйпільський, Запорізький, К-Дні-провський, Куйбишевський, Мелітопольський, Пологівський, Токмацький, Чернігівський, Якимівський райони) зареєстровані природні осередки, де відмічена циркуляція вірусу Західного Нілу.

Епідеміологічна значимість ГЗН визначається тяжким клінічним перебігом захворювання що супроводжується ураженням нервової тканини, та летальністю (в середньому 2%-14%), відсутністю засобів специфічного лікування і профілактики.

Основними переносниками вірусу є кровосисні орнітофільні комарі роду Culex, що володіють високою агресивністю по відношенню до людини. Встановлена імовірність в передачі вірусу і деяких інших видів комарів з роду Aedes і Anopheles.

Захворюваність на іксодовий кліщовий бореліоз, або хворобу Лайма, має тенденцію до зростання. За весь період епіднагляду (з 2000 року) у Запорізькому регіоні було зареєстровано 138 випадків хвороби Лайма, показник захворюваності коливався від 0,05 на 100 тис. населення у 2000 році до 1,0 у 2013 році. Проте справжній рівень, скоріше всього, значно вищий, оскільки відсутність належної лабораторної бази у практичній мережі охорони здоровۥя не дозволяє провести повноцінну верифікацію діагнозу. Переносником борелій є іксодові кліщі. Зараження відбувається в основному з квітня по жовтень під час перебування на дачах та роботі на присадибних ділянках, при відвідуванні парків, лісопаркових зон міст, лісосмуг, під час відпочинку у лісі на березі річок, тощо.

Зусилля по запобіганню передачі трансмісивних хвороб людині повинні бути направлені, перш за все, на індивідуальний захист. Специфічна профілактика трансмісивних інфекцій у сучасних умовах застосовується лише при кліщовому вірусному енцефаліті, туляремії та Ку-гарячці. Профілактика інших є неспецифічною, оскільки вакцини відсутні, розробляються або недостатньо ефективні.

Основними завданнями неспецифічної профілактики є захист людей від укусів (присмоктування) кровосисних комах та членистоногих. Це можливо шляхом зменшення кількості переносників збудників хвороб в природних вогнищах інфекцій, знищенням диких тварин, що є природнім резервуаром інфекції (гризунів) та використанням індивідуальних засобів захисту людей від укусів кровосисних комах та кліщів шляхом використання репелентів і дотримання правил поведінки за містом, в лісових масивах.

Відділення особливо небезпечних інфекцій Державної установи «Запорізький обласний лабораторний Центр Держсанепідслужби України»

04/04/2014


Архів по роках: 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018

Прес-службаІсторіяЛабораторний центрДокументиЩо необхідно знатиНаукові матеріалиПублічна інформація
Copyright © iC