Державна установа "Запорізький обласний лабораторний центр
Міністерства охорони здоров'я України"

Приймальня /061/ 283-17-00, e-mail: zpoblses@ukr.net. «Гаряча лінія»: 707-62-27.
«Гаряча лінія - Анти грип»: /061/ 283-17-07; 283-17-29

Вхід для користувачів

Швидкі посилання


Урядова «гаряча лінія» 0-800-507-309

ZOKC

 

Гострі кишкові інфекції - актуальна нозологія на території Запорізької області в період оздоровчого сезону 2014 року (30/04/2014)

Серед інфекційних захворювань є група гострих кишкових інфекцій з фекально-оральним шляхом передачі. Це коли збудник захворювання виділяється від хворого з фекаліями, а оточуючим, вибачте за натуралізм, цей «фактор передачі» має якось потрапити до рота і, відповідно, викликати захворювання.  Дизентерія, гастроентероколіти, холера крокують світом як супутники війн, стихійних лих, вимушеної скупченості населення, коли порушуються умови безпечного водопостачання, каналізування та санітарної очистки територій, ускладнюються умови дотримання особистої гігієни, технологічної дисципліни виробництва харчових продуктів, роботи об'єктів громадського харчування. 

 На перший погляд все просто! Бажано мати централізоване водопостачання, каналізування, жити «культурно» та й не буде ані гострих кишкових захворювань ані холери, ані харчових отруєнь. Але в реальності все складніше. Збудник, як жива істота, прагне вижити і активно пристосовується до нових умов. Виникають нові і більш стійкі біовати збудників, з'являються нові опосередковані шляхи передачі інфекції, збільшується питома вага збудників, що більш контагіозні (ротавіруси, норовіруси та інші), а ми ще створюємо додаткові умови для виживання збудників, забруднюючи середовище проживання відходами своєї життєдіяльності.

Але на початку - про актуальність теми сучасної інфекційної захворюваності для України та Запорізької області. Згідно з матеріалами державної статистичної звітності, загальна за­хворюваність населення України на інфекційні хвороби за 2013 рік по­рівняно з 2012 року зросла на 7 %, зареєстро­вано 7 млн. 800 тис. випадків (в показниках це 17 256,1 випадків на кожні 100 тис. населення), з них 65,4 % випадків се­ред дітей (64 393,5 на 100 тис. дитячого насе­лення). Зростання захворюваності відміча­лося по 18 інфекціям із 55, що підлягають реєстрації. Зареєстровано по­одинокі випадки черевного тифу, дифтерії, паратифів, туляремії, бруцельозу, кліщового вірус­ного енцефаліту, сказу, лихо­манки Західного Нілу.

По гострим кишковим інфекціям (ГКІ) зростання захворюваності по Україні становить 4,4 %. По Запорізькій області захворюваність гострими кишковими інфекціями протягом останніх років зберігає тенденції, що відмічаються в середньому по Україні, але з більш високими показниками. Так у 2013 році зареєстровано збільшення захворюваності сумою гострих кишкових інфекцій на 17,2%, показник склав 461,28 на 100 тис. населення (по Україні 209,63). Зареєстровано 8261 випадок захворювань гострими кишковими інфекціями. Гострі кишкові інфекції за рахунок масовості завдають значних економічних збитків, що по­в'язані з затратами на лікування хворих, їх реа­білітацією, тимчасовою втратою працездатності, витратами на про­ведення профілактичних та проти­епідемічних заходів. Також збудники ГКІ при відповідних умовах здатні викликати групові захворювання по типу харчових масових отруєнь. У 2013 році в Україні було зареєст­ровано 48 спалахів гострих кишко­вих інфекцій, під час яких постраж­дало 822 особи, у тому числі 243 ди­тини (29,6 %). За етіологічним фактором 32 спалахи викликані сальмонелами (67 %), 6 ротавірусами (12,5 %), 2 вірусами гепатиту А (4,2 %) та у 8 випадках (16,6 %) іншими збудниками. Спалахи були зареєстровані в 11 дошкільних навчальних закладах, 1 школі-інтернаті, на 26 об'єктах громадського харчуван­ня та 10 - у побуті.

Основними причинами спалахів бу­ли порушення санітарного законо­давства щодо організації харчуван­ня в організованих колективах: правил особистої гігієни, порушен­ня технології приготування їжі, збе­рігання харчових продуктів без на­лежного температурного режиму, використання неякісних продуктів хар­чування. У цій ситуації негативну дію мало і обмеження контролюючої функції Держсанепідслужби. Нажаль частина підприємців та працівників харчоблоків вважають, що тепер правил можна не дотримуватися. Основними причинами спалахів у побуті були: залучення до приготу­вання страв випадкових осіб, які не обізнані з правилами технології приготу­вання їжі, не додержувалися правила особистої гігі­єни.

Запорізька - це упорядкована, яка в цілому має централізоване водопостачання та каналізування, область. Але за 2013 рік зареєстровано: 379 660 інфекційних захворювань (показник 21 199,65 на 100 тис. населення), 3 615 паразитарних інвазій (показник 201,90 на 100 тис. населення), 345 359 грипу та ГРВІ (показник 19 284,33). Розслідувано 4 453 випадки укусів тваринами (ризики захворювання сказом). При активному огляді виявлений педикульоз у 958 осіб. У десятці найбільш поширених інфекцій по інтенсивності епідпроцесу в Запорізькій області розподілились: гострі кишкові інфекції, ентеробіоз, туберкульоз, педикульоз, скарлатина, інфекційний мононуклеоз, хронічні вірусні гепатити, сальмонельоз.

У 2013 році по області зареєстровано 442 випадки сальмонельозу. Сальмонельоз, який не є фекально-оральною інфекцією, в деяких випадках інтенсивно працює через цей механізм передачі та дає групові спалахи. Зареєстрована захворюваність ГКІ - це видима вершина айсберга випадків важкого протікання захворювання, а десь близько 35-40 % хворих не звертаються за медичною допомогою, займаються самолікуванням, підтримуючи поширення інфекції та створюючи загрозу масових захворювань. Найбільшою групою ризику є маленькі діти, особливо першого року життя. У них захворювання протікає дуже важко, іноді потрібні, навіть, реанімаційні заходи. У 2013 році захворіло по області на ГКІ 1111 дітей першого року життя, частина з них перебувала тільки на грудному вигодовуванні і, тим не менш, зараження відбулося.

Говорячи про гострі кишкові інфекції, окремо треба виділити питання ризиків заносу та розповсюдження холери на території. Холера, це класична фекально-оральна інфекція, яка через свої агресивні властивості (короткого, до декількох годин, інкубаційного періоду; важкого клінічного перебігу, великої контагіозності) віднесена до категорії особливо небезпечних інфекцій. Враховуючи сучасний розвиток туризму, є небезпека занесення класичної холери з території Африки, Індії, Пакистану, але обмежиться тільки контролем міграційних процесів, було б неправильно. Холерний вібріон як збудник, по своєму, пристосовується, бореться за виживання, створюючи нові біовари. Наприклад, біовар «Ель – Тор» викликає захворювання у більш легкій формі, іноді у осіб з хорошим імунітетом навіть з безсимптомним протіканням. Такий «таємний» вібріоносій може стати джерелом зараження сотень людей. Підступний Ель-Тор «навчився» зимувати у воді та ґрунті нашої кліматичної зони і цьому додатково сприяє загальне потепління. Таким чином, потрапивши одного разу на територію, збудник зможе сформувати природний осередок холери надовго.

При аналітичному опрацюванні матеріалів епідрозслідувань, що проводяться Держсанепідслужбою, чітко визначається прив’язка епідситуації по ГКІ до морських оздоровчих зон області. Найвищі показники захворюваності в Якимівському, Приморському, Приазовському районах. У літній період показники захворюваності на цих територіях зростають до 5 - 6 разів. З відпочиваючими захворюваність у подальшому розповсюджувалась у містах Запоріжжя, Мелітополь, Енергодар та прилеглих сільських районах з ефектом «епідеміологічного хвоста», це коли хворий вже по місцю проживання інфікувавав ближнє своє оточення.

Ситуація математично прив’язувалася до кількості офіційно та неофіційно (відпочинок на вихідні дні) «оздоровлених» на морі. У сумі це і визначає по області перевищення середніх показників захворюваності по Україні. При близькому ознайомленні у названих морських районах нашої області з умовами оздоровлення, роботою стихійних ринків біля зон відпочинку, фактичних умов для додержання особистої гігієни, питного режиму, роботи громадського харчування навіть не фахівцю з епідеміології зрозумілі усі причини високої захворюваності. Всім, за винятком самих організаторів «оздоровлення», власників баз відпочинку, об’єктів громадського харчування. Нажаль треба визначити, що на територіях Херсонської, Миколаївської областей все ж ситуація по утриманню території оздоровчої зони більш керована і, відповідно, захворюваність на ГКІ менша.

Літній сезон 2014 року буде організовуватися зі значним скороченням контрольних перевірок об'єктів оздоровлення та територій Держсанепідслужбою. На сьогодні дитячі оздоровчі об’єкти законодавчо планово перевіряються лише один раз на початку сезону, а об'єкти оздоровлення дорослих за новими правилами планово обстежуються раз на три роки з обов’язковим попередженням за десять діб. Перевірки поза цими строками можливі тільки у випадках письмового прохання підприємця про консультацію, по факту епідускладнень, скарг населення з виданням спеціального наказу та направлення на позапланову перевірку. Передбачається, що всю відповідальність за безпеку оздоровлення мають нести власники самих оздоровчих об'єктів. За безпеку харчування відповідно - організатори харчування і власники об'єктів громадського харчування. Так працює весь світ, але це вимагає зміни мислення підприємця. Розуміння міри відповідальності за організацію свого бізнесу, розуміння відповідальності територіальної влади за підготовку територій, її санітарної очистки, безпечного водокористування.

Звичайно, влітку є об'єктивні причини зростання ризику захворюваності. Це - літня спека, коли водойми і море прогріваються до температури, яка сприятлива для збудників, харчові продукти швидше псуються при спеці, але хотілося б ще раз підкреслити, що це інфекції з фекально-оральним шляхом передачі. Виділення хворого із збудником повинні контактно-побутовим, харчовим чи водним шляхом передачі потрапити до рота здорового, і за наведеною статистикою в 2013 році, враховуючи сальмонельоз, однозначно потрапили 8 703 жителям Запорізької області. І у цьому значний негативний внесок незадовільного санітарно-гігієнічного стану оздоровчих морських зон області.

А попереду нас чекає оздоровчий сезон 2014 року. Чим більш облаштовані та чисті місця відпочинку, чим вище санітарна грамотність населення, чим вище відповідальність власників оздоровчих об’єктів та підприємців, тим менше умов для інтенсивного поширення інфекції. Це необхідно зрозуміти організаторам роботи оздоровчих об’єктів, територіальним органам влади та й самим відпочиваючим. Буде також доречним нагадати всім, що дотримання простих індивідуальних профілактичних заходів для «не потрапляння» до рота збудника інфекції однозначно ефективно. Фактично - це правила повсякденної особистої гігієни:

• Мийте руки не тільки перед їжею, а й після того, як повертаєтесь додому або після виконання якихось робіт. Адже ви користувалися громадським транспортом, торкалися ручок дверей магазинів, туалетів, інструменту і т.д.

• У дитини першого року життя все, що потрапляє йому до рук та рота має бути вимито і оброблено окропом. При штучному вигодовуванні немовляти їжа, соки, вода мають бути гарантованої якості та безпеки. На жаль, доводиться нагадувати і про чисті руки матері при годуванні дитини.

• Не пийте сиру воду в безпеці, якою можна хоч трохи сумніватися. Зараз досить бутильованої води. Вода питного водопроводу регулярно контролюється і при виключенні вторинного забруднення безпечна.

• Не їжте не митих фруктів. Кавуни, дині теж ростуть на землі, фрукти збираються та вантажаться руками і не завжди чистими.

• Не купуйте продуктів, що мають обмежений термін реалізації, на стихійних ринках і лотках, де все упереміш: сирі курячі стегенця та ковбаси, фрукти та сира печінка, сир та курячі яйця.

• Звертайте увагу на охайність продавців, чистоту прилавка відділів, де реалізується продукція, яка вже термічно оброблятися не буде (сир,ковбаса, хліб). За свої гроші Ви маєте право зробити зауваження та отримати не забруднений продукт.

Стара істина – «хворобу краще попередити, аніж її лікувати» - залишається актуальною і досі. Дотримуючись простих правил, зазначених вище, Ви забезпечите собі повноцінний відпочинок та оздоровлення, а також лише позитивні емоції від спілкування з природою.

Терехов Роман Леонідович,

начальник Головного управління Держсанепідслужби у Запорізькій області, головний державний санітарний лікар Запорізької області

30/04/2014


Архів по роках: 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018

Прес-службаІсторіяЛабораторний центрДокументиЩо необхідно знатиНаукові матеріалиПублічна інформація
Copyright © iC