Державна установа "Запорізький обласний лабораторний центр
Міністерства охорони здоров'я України"

Приймальня /061/ 283-17-00, e-mail: zpoblses@ukr.net. «Гаряча лінія»: 707-62-27.
«Гаряча лінія - Анти грип»: /061/ 283-17-07; 283-17-29

Вхід для користувачів

Швидкі посилання


Урядова «гаряча лінія» 0-800-507-309

ZOKC

 

Гарячка Західного Нілу (17/04/2014 13:19)

Серед природно-вогнищевих інфекційних захворювань з трансмісивним механізмом передачі для Запорізької області є актуальною і гарячка Західного Нілу.

За період з 2002 року по 2013 рік діагноз захворювання встановлений 39 хворим, що проживають в 16 населених пунктах 11 адміністративних територій області. Рівні захворюваності на гарячку Західного Нілу у нашому регіоні перевищують середньодержавні показники і коливаються від 0,05 на 100 тис. нас. у 2006 році до 0,5 у 2012 році (зростання у 10 разів). Дійсний рівень ураження вірусом населення області значно вищий і складає близько 11% усіх хворих на гарячкові захворювання. За даними досліджень ВООЗ, тільки 1% від усіх захворілих звертається за медичною допомогою і потребує госпіталізації.

На територіях мм. Запоріжжя, Бердянська, Енергодара, Мелітополя; Василівського, Вільнянського, Гуляйпільського, Запорізького, Кам’янсько-Дніпровського, Куйбишевського, Мелітопольського, Пологівського, Токмацького, Чернігівського, Якимівського районів зареєстровані природні осередки, де відмічена циркуляція вірусу Західного Нілу.

Епідеміологічна значимість захворювання визначається тяжким клінічним перебігом, що супроводжується ураженням нервової тканини; летальністю (в середньому 2-14%), відсутністю засобів специфічного лікування і профілактики.

Зусилля по запобіганню передачі хвороби людині повинні бути направлені, перш за все, на індивідуальний захист і захист окремих верств населення від укусів комарів. Населення повинно знати про типові прояви хвороби і використовувати засоби боротьби з переносниками, особливо в домашніх умовах.

Гарячка Західного Нілу може перебігати у вигляді грипоподібної форми з головними болями, підвищенням температури тіла, дерінням у горлі; можливі висипи на шкірі; симптоми розладу кишківника: біль у животі, часті випорожнення; можлива тривала температура без різко виражених симптомів. У будь-якому випадку при підвищенні температури необхідно терміново звернутись до лікаря, оскільки при пізньому зверненні відмічається прогресування хвороби і ускладнення у вигляді менінгіту і менінгоенцефаліту.

Основними переносниками вірусу є кровосисні орнітофільні комарі роду Culex, які володіють високою агресивністю по відношенню до людини. Встановлена імовірність передачі вірусу і деякими іншими видами комарів з роду Aedes і Anopheles. Вірус Західного Нілу неодноразово виділявся від іксодових та аргасових кліщів.

Циркуляція збудника гарячки Західного Нілу підтримується завдяки циклу, що включає передачу вірусу між птахами і комарами. Заражені вірусом можуть бути люди, коні та інші ссавці. Птахи є резервуарними господарями вірусу Західного Нілу. Різні види птахів володіють різним потенціалом для підтримки циклу передачі.

Впродовж останніх років все більше перелітних птахів віддають перевагу зимівлі в урбанізованих біотопах з достатньою кормовою базою (несанкціоновані звалища, полігони), де і відбувається інфікування міських птахів (родина воронових та інші), які є наймасовішими видами орнітофауни і основним резервуаром для перенесення вірусу Західного Нілу. Ссавці, як і люди, є "кінцевими" господарями. Це означає, що після зараження вірусом, вони не розповсюджують його.

Основні заходи профілактики

Найбільш ефективні заходи щодо запобіганню передачі збудника хвороби – заходи попередження укусів комарів. Перш за все, це індивідуальний захист і захист своєї родини від укусів комарів. У вечірній час на відкритому повітрі слід використовувати одяг з довгими рукавами, штани, шкарпетки, репеленти, протимоскітні сітки; утриматись від перебування на відкритому повітрі в піковий час укусів комарів. Необхідно вживати заходів по знищенню місць розмноження комарів в житлових районах.

При поводженні з хворими тваринами або їх тканинами, при проведенні забою та вибраковки необхідно надягати рукавички та інший захисний одяг.

З метою зменшення ризику передачі інфекції при переливанні крові і трансплантації органів, під час спалаху хвороби необхідно передбачати обмеження донацій крові і органів, а також лабораторне обстеження осіб, що лихоманять.

Контроль за чисельністю переносника - кровосисних комах, залежить від пори року, домінуючого виду комарів та структури місць їх виплоду. Методи повинні бути направлені на знищення імаго, личинок у місцях виплоду; використання інсектицидів для знищення дорослих комах шляхом проведення зрошення із застосуванням техніки або авіації, меліоративних та гідротехнічних заходів.

До заходів профілактики захворювання відносяться також:

1. Впорядкування території населених пунктів, ліквідація звалищ, викошування рослинності.

2. Дезінсекція басейнів, ємностей для зберігання води і оновлення води в ємностях не рідше 2-3 раз на тиждень з висушуванням і новим заповненням, використання навісів, замків на ємностях з водою.

3. Засітчення віконних і дверних отворів.

4. Осушення, ремонт водорозподільних, каналізаційних та теплових мереж, і дезінсекція затоплених підвальних приміщень.

5. Застосування у приміщенні:

фумігаторів - пристроїв, що поволі випарюють інсектициди;

спіралей, що виділяють дим при згоранні, який відлякує або вбиває комарів;

ультразвукових пристроїв, що відлякують комарів;

ультрафіолетових пристроїв, що знищують комарів;

аерозолей, що викурюють комарів з приміщення.

6. Скорочення часу перебування на природі у період активності кровосисних комах.

Швець Лариса Вікторівна,

лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій «ДУ «Запорізький обласний лабораторний Центр Держсанепідслужби України»

17/04/2014 13:19


Архів по роках: 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018

Прес-службаІсторіяЛабораторний центрДокументиЩо необхідно знатиНаукові матеріалиПублічна інформація
Copyright © iC