Державна установа "Запорізький обласний лабораторний центр
Міністерства охорони здоров'я України"

Приймальня /061/ 283-17-00, e-mail: zpoblses@ukr.net. «Гаряча лінія»: 707-62-27.
«Гаряча лінія - Анти грип»: /061/ 283-17-07; 283-17-29

Вхід для користувачів

Швидкі посилання


Урядова «гаряча лінія» 0-800-507-309

ZOKC

 

Ефективність упровадження програми профілактики і корекції порушень системи опорно-рухового апарату учнів у загальноосвітніх навчальних закладах (24/06/2014)

Постановка проблеми. Стиль життя сучасних школярів характеризується високим рівнем статичного, сенсорного та інформаційного навантаження і низьким рівнем загальної рухової активності, що є факторами ризику розвитку порушень опорно-рухового апарату (OPA). Функціональні розлади та початкові стадії захворювань OPA, які виникають в період інтенсивного росту та розвитку організму, при несвоєчасному виявленні та лікуванні переходять у хронічні форми, спричиняють вертеброгенні захворювання та негативно впливають на якість подальшого життя. Збільшення набутих порушень постави і плоскостопості у сучасних школярів визначається зростанням випадків незначної (і тому незареєстрованої) травматизації структур хребетно-рухового сегмента (ХРС) хребта і в цілому OPA через їх системну слабкість, що є результатом дії комплексу факторів: незбалансованого харчування з недостатністю структурних елементів кісткового і хрящового синтезу, низького рівня загальної рухової активності, відсутності в по­всякденному житті та навчальному процесі фізичних навантажень для тренування корсетних м'язів хребта тощо.

Виходячи зі значної поширеності порушень OPA у школярів, а також збільшення таких шкільних факторів ризику в сучасному освітньому процесі, як високий рівень статичного наванта­ження в положенні сидячи, вимушена поза під час навчання, зниження рівня рухової активності дітей, нераціональне харчування, нами розроблено і впроваджено програму «Красива постава дитини». Вона базується на ранній діагностиці порушень OPA, системі диференційованих заходів профілактики і корекції порушень OPA для здорових дітей та учнів з набутими порушеннями постави, з урахуванням морфофункціональних особливостей дітей в процесі росту і розвитку. Спочатку програму «Красива постава» було впроваджено у загальноосвітньому навчальному закладі «Основа» м. Запоріжжя, де протягом двох років визначили її ефективність (частка дітей із порушеннями постави знизилась у 4,1 рази, плоскостопістю у 1,8 рази, після чого методичні рекомендації було узгоджено МОЗ України та отримали висновок «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» Інституту іннова­ційних технологій і змісту освіти МОН України.

Мета досліджень. Оцінити ефективність упровадження програми «Красива постава ди­тини» шляхом визначення динаміки поширенос­ті OPA у школярів загальноосвітніх навчальних закладів на рівні району та міста (на прикладі Запоріжжя).

Методи, організація досліджень. Проаналі­зовано особливості постави та захворюваності у 178 332 дітей молодшого, середнього та стар­шого шкільного віку шкіл Запоріжжя за період 2010—2012 рр. У 2010 році проводили визначення початкового рівня показників, у 2011 році визначи­ли результати першого року, а у 2012 році дру­гого року впровадження програми. Особливості захворюваності школярів Запоріжжя вивчали шляхом копіювання даних з медичної докумен­тації (облікової форми «Медична карта дитини» Ф.026/О). Програма включала тренінги у кожно­му районному управлінні освіти для адміністрації та методистів загальноосвітніх навчальних закладів щодо навчання особливостей програми.

У загальній групі дослідження окремо виділили групу дітей Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (25 716 учнів), оскільки в цьому районі був застосований інший алгоритм впро­вадження програми (з додатковими заходами): батьківські збори в кожній школі району за участі лікаря-гігієніста для ознайомлення з програмою та лекцією щодо здоров'я OPA; навчання педагогів проведенню спеціальних фізичних вправ; у 60 % загальноосвітніх навчальних закладів району стан OPA дітей визначали за результатами оглядів дітей лікарем-ортопедом (окрім копіювання даних із медичної документації). Лікувальні та коригувальні заходи для із виявленими порушеннями ОРА були призначені лікарем-ортопедом.

Вивчення особливостей динаміки показників захворюваності проводили шляхом побудови лінійної регресійної моделі.

Результати досліджень та їх обговорення.

Абсолютні дані щодо результатів вивчення опорно-рухового апарату школярів м. Запоріжжя та Орджонікідзевського району цього міста представлені у таблиці 1.

Таблиця 1. Кількість школярів, які брали участь у реалізації профілактичної програми «Красива постава».

РІК

Кількість дітей

Запоріжжя

Орджонікідзевський р-н


Усього

58 838

8371

2010

Із порушеннями ОРА всього

13616

2057

Із порушеннями постави

3008

583


Із плоскостопістю

7549

1178


Усього

59 946

8704

2011

Із порушеннями ОРА всього

12 397

1934

Із порушеннями постави

2719

601


Із плоскостопістю

6670

866


Усього

59548

8641

2012

Із порушеннями ОРА всього

11568

1652

Із порушеннями постави

2490

444


Із плоскостопістю

6214

797

Отже, у м. Запоріжжя у 2010 р. поширеність хвороб ОРА становила 231,4 %, у Орджонікідзевському районі становила 245,7 % .

У результаті першого року впровадження програми «Красива постава» даний показник знизився у місті до 206,8, у Орджонікідзевському районі до 222,2 %. Дослідження, проведені на кінці другого року впровадження програми, тобто у кінці 2012-го року, показали чітке подальше зниження поширеності хвороб ОРА у місті до 194,3, у районі до 191,2 %. Порівняння показників 2011 та 2012-го років свідчать про більш виражене зниження рівня поширеності хвороб ОРА у Орджонікідзевському районі (на 14,0 %), ніж у цілому у місті (на 6,1 %).

Для аналізу динаміки поширеності хвороб ОPA і подальшого прогнозу було побудовано лінійні моделі для м. Запоріжжя: у = - 18,6х + 210,8; для Орджонікідзевського району: у = - 27,3х+ 219,8.

Так, у місті поширеність порушення постави у 2010 -му році становила 51,1 на 1000 школярів, у 2011 -му - 45,4 %, у 2012 -му - 41,8 %. Показники району становили відповідно 69,6; 69,0 і 51,4%. Середній темп зниження поширеності порушень постави в середньому по місту дорівнює 10,1 %, по Орджонікідзевському району 14,4 %.

Поширеність плоскостопості серед дітей шкільного віку м. Запоріжжя у 2010 -му році становила 128,3, у 2011 -му 111,3, а у 2012 -му 34,4 %. Аналогічний показник у школярів Орджонікідзевського району у 2010 -му був вищим, ніж у середньому по місту і становив 40,7 %. У 2011 -му та 2012 -му роках спостерігається значуще зниження показника до значень 99,5 та 92,2 %. Середній темп зниження поширеності плоскостопості в середньому по місту становить 10,4 %, по району 21,9 %.

Висновки

1. Встановлено ефективність програми про­філактики і корекції порушень опорно-рухового апарату учнів «Красива постава дитини» на рівнях міста та району міста (на прикладі м. Запоріжжя та Орджонікідзевського району міста). За період двох років упровадження програми у місті визна­чено середній темп зниження поширеності пору­шень опорно-рухового апарату у школярів — 8,8, у районі — 12,4 %; поширеності порушень по­стави — відповідно 10,1 та 14,4 %; поширеності плоскостопості - 10,4 та 21,9 % (р < 0,001).

2. Встановлено зниження ризику розвитку порушень опорно-рухового апарату серед дітей шкільного віку у кінці 2012 -го року порівняно з 2010-м на рівні міста на 16,1 % (р < 0,001), на рівні району на 22,2 % (р < 0,001); порушень постави відповідно — на 18,0 % (р < 0,001) та 26,0 % (р < 0,001); плоскостопості на 19,0 % (р < 0,001) та 34,0 % (р < 0,001).

3. З метою збереження і зміцнення здоров'я опорно-рухового апарату дітей необхідним є широ­ке впровадження спеціальних програм профілакти­ки та корекції порушень OPA, що для підвищення їх ефективності потребує удосконалення міжвідом­чої інтеграції лікарів, педагогів, спеціалістів ЛФК, а також поліпшення системи ортопедичної допомоги дітям шкільного віку на державному рівні.

Рекомендації

З метою підвищення ефективності програми профілактики порушень OPA «Красива постава дитини» важливим є дотримання певного алгоритму дій за участі медичного і педагогічного персоналу навчальних закладів, батьків, лікарів-ортопедів ліку­вально-профілактичних установ за такими етапами:

1. Підготовка та поширення інформаційних матеріалів, проведення тренінгів, лекцій, батьківських зборів. Для освоювання педагогами комплексу спеціальних вправ для розвантаження хребта і зміцнення м'язово-зв'язкового апарату дітей проведення тренінгу для окремих груп працівників: вчителі фізичної культури, початкової школи, основної і середньої школи. Тренінги можуть проводити інструктори ЛФК, реабілітологи, лікарі зі спортивної медицини, лікарі-ортопеди, лікарі з гігієни дітей і підлітків.

Для просвіти батьків щодо коригування хар­чування дітей, організації робочого місця дитини, фізкультурних пауз під час виконання домашніх завдань, необхідного рівня рухової активності тематичні батьківські збори з розповсюдженням спеціально розроблених інформаційних матеріа­лів та пам'яток.

2. Максимально рання діагностика порушень OPA у дітей. На першому етапі батьками та пе­дагогами відповідно до спеціально розробленої пам'ятки «Оцінка постави школярів» формується група дітей з підозрою на порушення постави; на другому — проводиться медичний огляд дітей цієї групи лікарем-ортопедом на базі лікувально-профілактичної установи або школи.

3. Для дітей без патології OPA активне впровадження профілактичних заходів: корекція харчування та рухового режиму, коригування організації уроків фізичної культури, цілеспря­мовані додаткові засоби фізичного виховання (спеціальна гімнастика під час фізкультурних хвилинок, перерв, занять у групах продовжено­го дня, спортивних секціях та вдома).

4. Для дітей з патологією ОРА індивіду­альне лікування і реабілітація в умовах лікуваль­но-профілактичних установ або профілактично-коригувальні заходи в умовах навчального закладу за рекомендаціями лікаря-ортопеда.

Пропозиції

Серед дітей за два роки темп зниження поши­реності порушень постави відрізнявся на різних рівнях (району — 14,4 %; міс­та — 10,1 %) і плоскостопості: (району — 21,9 %, міста — 10,4 %. Тому існує необхідність у такому:

покращенні міжвідомчої інтеграції, розви­ток партнерських відносин між секторами охо­рони здоров'я та освіти на державному та регіо­нальному рівнях;

удосконаленні механізмів ортопедичної допо­моги дітям, збільшення кратності оглядів дітей ліка­рем-ортопедом не менше, ніж один раз на півріччя:

розвитку волонтерського руху з розповсюд­ження інформаційних матеріалів щодо проблем здоров'я опорно-рухового апарату, проведення тренінгів;

залучення медичного персоналу центрів здоров'я та установ спортивної медицини до ме­дичних оглядів з визначення стану опорно-рухо­вого апарату дітей та проведення занять з ліку­вальної фізкультури.

С.В.Гозак,

ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМИ України», м. Київ, Україна

О.Ф.Воробйов

ДУ «Запорізький обласний лабораторний Центр Держсанепідслужби України», м. Запоріжжя, Україна

Повністю стаття опублікована у Науково-теоретичному журналі Національного університету фізичного виховання і спорту України «Спортивна медицина», 1/2014р., ст.

24/06/2014


Архів по роках: 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017

Прес-службаІсторіяЛабораторний центрДокументиНаукові матеріалиПублічна інформація
Copyright © iC