Державна установа "Запорізький обласний лабораторний центр
Міністерства охорони здоров'я України"

Приймальня /061/ 283-17-00, e-mail: zpoblses@ukr.net. «Гаряча лінія»: 707-62-27.
«Гаряча лінія - Анти грип»: /061/ 283-17-07; 283-17-29

Вхід для користувачів

Швидкі посилання


Урядова «гаряча лінія» 0-800-507-309

ZOKC

 

Про випадки легеневої чуми в Китаї та США (01/08/2014 11:21)

За повідомленнями ЗМІ, в північно-західній провінції Ганьсу Китаю 16 липня 2014 року зареєстрований випадок захворювання на легеневу чуму 38- річного мешканця старої частини міста Юймень.

Зараження відбулось при контакті з диким бабаком. За оприлюдненими в ЗМІ даними, померлий білував здохлу тварину, тушею якої нагодував власну собаку. Надвечір у нього розвинулась лихоманка. Пізнє звернення за медичною допомогою послужило причиною загибелі хворого. Фахівцями КНР проводиться комплекс протиепідемічних заходів, направлений на недопущення розповсюдження інфекції. Більше 150 осіб взяті на облік, як такі, що мали ризик зараження.

Ухвалено рішення про накладення карантину на місто Юймень в провінції Ганьсу (близько 30 тисяч населення). Для запобігання можливості розповсюдження захворювання в місті реалізується екстрена програма по вакцинації населення вартістю більше 161 тисячі доларів.

В останні роки спалахи чуми на території Китаю стали рідкістю, поодинокі випадки захворювання фіксуються у віддалених селищах на заході країни.

25.07.2014 власті США оголосили про захворювання на легеневу форму чуми чотирьох жителів штату Колорадо. Джерелом інфекції виявилась домашня собака. Її господар був госпіталізований на початку місяця з легеневою формою чуми; пізніше у трьох осіб, що контактували з ним, також були виявлені симптоми захворювання. Всі троє пацієнтів видужали після курсу антибіотиків, а господар собаки поки залишається в медичній установі.

На території Колорадо, як і в інших штатах заходу США - Нью-Мексіко, Арізона і Каліфорнія - є природні вогнища чуми. Специфічним переносником збудника інфекції є блохи. Ймовірно, домашня собака, що стала джерелом захворювання у всіх чотирьох випадках, заразилась від диких тварин - лугових собачок або кролів, що, зазвичай, стають першими «господарями» інфікованих бліх. Нинішній спалах легеневої чуми - перший в Колорадо за останні десять років.

Легенева форма чуми вважається найбільш небезпечною формою захворювання. З моменту розвитку легеневої форми реалізується повітряно-краплинний шлях передачі інфекції від людини до людини через мокротиння, що виділяється при кашлі.

При лікуванні легеневої чуми сучасними антибактеріальними препаратами помирає 5-10% хворих, без лікування - 98-99%.

Природні вогнища чуми зареєстровані на території Африки, Азії і Америки. З 2001 року було зареєстровано 6 спалахів легеневої чуми, заразилось близько 24 тисяч осіб, з них 2 тисячі загинуло. Значна частина хворих (98%) мешкала в Африці і Китаї. На сьогодні розповсюдження чуми в світі співпадає з географічним розташуванням її природних вогнищ.

Чума - гостре природно-осередкове інфекційне захворювання, характеризується інтоксикацією, лихоманкою, ураженням шкіри, лімфатичних вузлів, легенів, здатністю приймати септичну течію. Відноситься до особливо небезпечних інфекцій.

Чума - зооноз, що циркулює серед гризунів (мишоподібних та зайцеподібних), верблюдів та інших тварин і паразитуючих на них блохах.

Механізми зараження людини:

трансмісивний (укуси інфікованих бліх);

контактний (зняття шкур, оброблення туш хворих тварин, тощо);

повітряно-краплинний (при знятті шкур, рубці м'яса, при контакті з хворими);

аліментарний (при споживанні інфікованого м'яса).

Після інкубаційного періоду, що триває від 1 до 6 діб, у заражених людей, зазвичай, з'являються грипоподібні симптоми. У більшості пацієнтів різко підвищується температура, з'являється озноб, головні і м'язові болі, слабкість, нудота і блювота.

Клінічні прояви чуми залежать від шляху передачі інфекції: бубонна, септична і легенева, вкрай рідко зустрічаються кишкова, целлюлярно-шкіряна форми.

Бубонна форма є найбільш поширеною формою чуми, яка розвивається в наслідок укусу інфікованої блохи. Збудник чуми проникає через шкіру до лімфатичної системи і потрапляє в найближчий лімфатичний вузол. Лімфовузол запалюється внаслідок розмноження в ньому бактерій чуми у великій кількості. Розпухлий лімфовузол, так званий "бубон", хворобливий і може загноюватися на зразок відкритої рани.

Целлюлярно-шкіряна форма зазвичай переходить в шкіряно-бубонну. На шкірі - зміни у вигляді виразок, фурункула. Виразки заживають поволі, утворюючи рубці.

Септична форма чуми розвивається у разі розповсюдження інфекції безпосередньо через кров без утворення "бубонів". Септична чума може розвинутися внаслідок укусів бліх і при безпосередньому контакті із інфікованим матеріалом через тріщини на шкірі.

Легенева форма є найнебезпечнішою і найменш поширенішою формою чуми. Зазвичай легенева форма розвивається внаслідок вторинного розповсюдження інфекції при первинній бубонній формі захворювання на пізніх стадіях. Первинна легенева чума розвивається при вдиханні аерозольних крапель, що містять збудників захворювання, і може передаватися від людини до людині без участі тварин і бліх. Без лікування коефіцієнт летальності легеневої чуми надзвичайно високий.

Кишкова форма розвивається вкрай рідко. На тлі високої температури і інтоксикації з'являються болі в животі, блювота і рідкі випорожнення із домішками крові.

Існують ефективні методи лікування, які дозволяють вилікувати практично всіх пацієнтів у разі вчасного звертання за медичною допомогою.

Профілактика. Слід уникати безпосередніх контактів з інфікованим матеріалом і особами, що хворі на легеневу чуму, гризунами та хворими тваринами, застосовувати засоби захисту від укусів бліх.

Швець Лариса Вікторівна, лікар-епідеміолог відділення особливо-небезпечних інфекцій ДУ «Запорізький обласний лабораторний Центр Держсанепідслужби України»

01/08/2014 11:21


Архів по роках: 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017

Прес-службаІсторіяЛабораторний центрДокументиНаукові матеріалиПублічна інформація
Copyright © iC