Державна установа "Запорізький обласний лабораторний центр
Міністерства охорони здоров'я України"

Приймальня /061/ 283-17-00, e-mail: zpoblses@ukr.net. «Гаряча лінія»: 707-62-27.
«Гаряча лінія - Анти грип»: /061/ 283-17-07; 283-17-29

Вхід для користувачів

Швидкі посилання


Урядова «гаряча лінія» 0-800-507-309

ZOKC

 

Епідемічна ситуація з небезпечних інфекційних хвороб (29/12/2015)


Хвороба, спричинена вірусом Ебола

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі - ВООЗ), під час спалаху хвороби, спричиненої вірусом Ебола, у Гвінеї, Ліберії, Сьєрра-Леоне та країнах з імпортованими випадками та обмеженою передачею збудника виявлено 28637 хворих, з яких 11315 померли.

За період з 20 по 27 грудня нові випадки захворювання не зареєстровані. Закінчилось 21-денне спостереження за особами, які спілкувались у вогнищі з трьома хворими з підтвердженим лабораторно діагнозом у Ліберії. Встановлено, що дане вогнище обумовлене довготривалим перебуванням вірусу в організмі клінічно здорової людини, яка перенесла захворювання. У разі відсутності нових випадків захворювання, 14.01.2016 Ліберія буде оголошена вільною від циркуляції вірусу Ебола.

З 20 по 27 грудня у Гвінейській Республіці проведені дослідження понад 500 взірців біологічного матеріалу на вірус Ебола; в усіх випадках отриманий негативний результат.

7 листопада поточного року ВООЗ оголосила про припинення передачі вірусу Ебола у Сьєрра-Леоне. У країні розпочався 90-денний період посиленого нагляду, що за планом триватиме до 5 лютого 2016 року.

Легіонельоз

У засобах масової інформації з’явились повідомлення про випадки захворювання на легіонельоз серед мешканців іспанського міста Мансанарес. На сьогодні зареєстровано 2054 випадки захворювання, 46 хворих госпіталізовані до лікувальних закладів; шестеро з них знаходяться у важкому стані. Двоє чоловіків 73 та 84 років вже померли від захворювання. Проводяться заходи з метою встановлення джерела захворювання.

Легіонельоз – гостре інфекційне захворювання, яке характеризується високим показником летальності – до 40%.

У 2015 році випадки захворювання в Україні не зареєстровані. Результати епідеміологічного розслідування спалахів і поодиноких випадків легіонельозу попередніх років підтверджують, що виникнення захворювання зумовлене використанням у промисловості і побуті систем рециркуляторного типу, які використовувались як джерела водного аерозолю.

Зараження людини відбувається при вдиханні контамінованого легіонелами дрібнодисперсного водного аерозолю, що утворюється в процесі роботи різноманітних технічних систем, куди легіонели потрапляють із природного навколишнього середовища.

Шляхи передачі легіонер – повітряно-пиловий та повітряно-крапельний. Факторами передачі збудника можуть бути повітря, пил, дрібнодисперсний мікробний аерозоль, який утворюється при експлуатації водяних систем.

Високий ризик зараження є у персоналу, який здійснює технічне обслуговування та ремонт водяних систем охолодження і кондиціювання. При порушенні правил експлуатації устаткування, його несправності та наявності сприятливих умов для розповсюдження контамінованого мікробного аерозолю, зараженню можуть піддаватись інші групи населення. Сприйнятливі до інфекції частіше особи літнього віку та діти. Людина є біологічним тупиком для збудника. Фактів передачі збудника від людини до людини не доведено. Безсимптомні форми захворювання часто супроводжуються виробленням антитіл. У тварин, птахів та членистоногих наявність збудника у природних умовах не встановлена.

Легіонели розмножуються і накопичуються у природних та штучних водоймищах із різноманітними фізичними, хімічними і біологічними характеристиками, у т.ч. з широким діапазоном температури води – від 5,7оС до 63оС, рН – 5,5-8,1. Легіонели є симбіонтами фотосинтезуючих синьо-зелених водоростей, що значно підвищує їхню стійкість та сприяє аерозольному поширенню збудника. В асоціаціях з синьо-зеленими водоростями легіонели можуть розповсюджуватись при розпиленні на відстань до 30-50 км. Внутрішньоклітинне паразитування легіонел у найпростіших (ґрунтових і водяних амебах, джгутикових) створює сприятливі умови для розмноження збудника у природних і штучних екосистемах. При несприятливих умовах легіонели можуть тривалий час зберігатись в цистах амеб, що захищає їх від дії високих концентрацій дезінфекційних засобів.

Виявлено контамінацію легіонелами штучних екосистем, що знаходяться на промислових і комунальних об’єктах (механічні вугільні фільтри, накопичувальні резервуари води, питні титани, оборотні реформінги, градирні, системи вентиляції та кондиціонування повітря, фонтани, басейни, душові). Високі показники заселення легіонелами води зареєстровано на підприємствах, у технологічний цикл яких входять системи рециркуляторного типу, що свідчить про їхню значну потенційну епідемічну небезпеку.

Рівень колонізації поверхонь різного санітарно-технічного устаткування залежить від виду матеріалу. Концентрація легіонел у воді, що містить гуму і тефлон, зростає на декілька порядків. Менше піддаються мікробній колонізації мідні, силіконові та сталеві поверхні.

Легіонели, при попаданні в організм людини аспіраційним шляхом, пошкоджують різні органи дихання, частіше нижні бронхіоли і легені. Інкубаційний період (період від моменту зараження до появи перших клінічних ознак) становить від 2 до 10 днів, частіше – 5-7 днів.

Перебіг захворювання може бути як гостре респіраторне захворювання без пневмонії (гарячка Понтіак) і власне «хвороби легіонерів» - тяжкої легіонельозної пневмонії.

Діагноз захворювання встановлюється на підставі клінічних ознак, даних епідеміологічного анамнезу та підтверджується результатами лабораторних досліджень.

Профілактичні заходи спрямовані на зниження рівня забруднення легіонелами водяних штучних екосистем, попередження розмноження легіонел у водяних штучних екосистемах. попередження розбризкування води та утворення аерозолів із води закритих водяних систем.

Зниження рівня забруднення штучних екосистем проводиться шляхом дезінфекції водних резервуарів та інших ємностей води, що входять до цих систем.

Для знезараження систем опалення, водопостачання чи інших систем циркуляції, воду нагрівають до температури понад 80оС протягом доби. З цією метою можна застосовувати сполуки активного хлору, які забезпечують концентрацію залишкового хлору 1-3 мг/л, або інші дозволені до використання дезінфекційні засоби.

Більшість стояків, що використовують у промислових системах кондиціонування та охолодження, функціонують при параметрах температури води, які є оптимальними для розмноження легіонел - 20-45оС. Тому регулярне очищення від мулистих осадів, шумовиння, слизу, шлаків, органічних відкладень та інших домішок з наступною дезінфекцією усіх ділянок водяних систем біоцидними препаратами, що запобігають розмноженню легіонер, є обов’язковим.

Попередження розбризкування води та утворення аерозолів із замкнутих водяних систем досягається шляхом усунення технічних поломок.

Холера

За даними ВООЗ і Міністерства охорони здоров’я та соціального забезпечення Танзанії у країні на початок грудня 2015 року виявлений 9871 хворий на холеру, з яких 150 померли. Випадки захворювання зареєстровані у наступних районах: Дар-Ес-Салам (4482 випадки), Танга (1398), Сінгіда (861), Мванза (504), Мара (436), Кігома (353), Додома (284), Морогоро (248), Аруша (239), Пвані (222), Кагера (128), Шиньянга (96), Лінді (78), Геіта (48), Руква (28), Маньяра (25), Табора (12), Іринга (2 ) і Кіліманджаро (2 випадки).

У Занзібарі зареєстровано 425 випадків захворювання; 9 хворих вже померли. Кількість випадків, які реєструються щоденно, зменшується. Однак через наближення сезону дощів, за прогнозами, сильнішого за останні 20 років, явища Ель-Ніньо, можна чекати значних повеней і незвичайно надмірних опадів, що може сприяти підвищенню рівня передачі збудника захворювання.

Міністерством охорони здоров’я та соціального забезпечення Танзанії вживаються профілактичні заходи щодо ліквідації спалаху, у т.ч. посилені заходи щодо знезараження води, організовані заходи з соціальної мобілізації. .

ВООЗ оцінює ситуацію в країні як напружену, але не вводить будь-які обмежувальні заходи на поїздки та торгівлю в Республіці Танзанія.

Циганкова Алла Миколаївна,

завідувач відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ «Запорізький обласний лабораторний Центр Держсанепідслужби України»

29/12/2015


Архів по роках: 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017

Прес-службаІсторіяЛабораторний центрДокументиНаукові матеріалиПублічна інформація
Copyright © iC