Державна установа "Запорізький обласний лабораторний центр
Міністерства охорони здоров'я України"

Приймальня /061/ 283-17-00, e-mail: zpoblses@ukr.net. «Гаряча лінія»: 707-62-27.
«Гаряча лінія - Анти грип»: /061/ 283-17-07; 283-17-29

Вхід для користувачів

Швидкі посилання


Урядова «гаряча лінія» 0-800-507-309

ZOKC

 

В Україні триває сезон підвищеної небезпеки укусів кліщів (31/05/2016)

Кліщі – переносники збудників вірусних та бактеріальних захворювань людей та тварин. Укуси кліщів можуть стати причиною хвороби Лайма (кліщовий бореліоз) або вірусного кліщового енцефаліту. За чотири місяці нинішнього року вже зареєстровано 140 випадків хвороби Лайма, що перевищує минулорічні показники майже на 24%. Такі дані оприлюднили учасники брифінгу «Іксодові кліщі: маленьке створіння – велика небезпека», що відбувся 30 травня за участі представників ДСЕС та Українського центру контролю та моніторингу захворювань МОЗ України.

Сезон активності іксодових кліщів починається у березні і зазвичай триває по листопад та має протягом року два виражених піки активності – у квітні-травні та серпні-вересні.

«Минулого року в Україні 3413 осіб захворіли на хворобу Лайма, та 3 людини на вірусний кліщовий енцефаліт, - зазначає Олена Фенюк, начальник управління соціально-гігієнічного моніторингу та аналізу ризиків Держсанепідслужби України. - Зараження кліщовим енцефалітом та туляремією після укусу кліщів призводять до тяжких ускладнень та інвалідності. Безпосередньо від хворої людини до здорової збудники цих захворювань не передаються».

Як розповів біолог відділу особливо небезпечних інфекцій Українського центру контролю та моніторингу захворювань МОЗ України Ігор Небогаткін, живляться кліщі кров’ю людей та тварин, занурившись хоботком глибоко у шкіру. Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин, в цей час виділяючи анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним. Лише згодом, як правило, через кілька годин виникає відчуття болю або дискомфорт на місці укусу. Кліщ може триматися на тілі людини або тварини до 12 діб. Дорослих кліщів, що присмокталися, найчастіше помічають через 2-3 дні: на місці укусу з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, а сам кліщ збільшується у розмірах. Також вражають та є небезпечними і зовсім маленькі кліщі – майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), які часто залишаються непомітними для людини.

Фахівці застерігають бути обережними до укусів кліщів під час прогулянок на природі, аби попередити небезпечні захворювання, що передаються через їхні укуси, та рекомендують:

- одягатися у світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла;

- звільнити від сухої трави, гілок, хмизу місце для привалів, нічного сну на природі;

- під час прогулянки по-можливості оглядати себе та оточуючих через кожні 2 години та обов’язково вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям. Вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не варто залишати цей одяг біля ліжка чи спати у ньому. Витрушування одягу не рятує від кліщів. Якщо на природу брали домашнього улюбленця – його теж слід оглянути на наявність кліщів;

- використовувати засоби, що відлякують кліщів – репеленти. Препарати слід наносити відповідно до інструкції.

Кліщі присмоктуються до людини не лише під час перебування на природі. Вони можуть вражати й через деякий час, після відвідування зеленої зони, якщо залишились на одязі чи речах. Кліщі можуть потрапити до житла із букетами квітів, собаками, іншими тваринами.

Після укусу кліща необхідно слідкувати за самопочуттям та щоденно вимірювати температуру тіла протягом двох тижнів. У разі будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу звертатись до лікаря-інфекціоніста.

Якщо до тіла людини вже присмоктався кліщ, його слід зняти якомога швидше. У кожному регіоні цілодобово працюють травмпункти, де кліща видалять, оброблять місце укусу та нададуть рекомендації щодо подальшого спостереження.

Якщо ж звернутись до лікаря немає можливості, видалення кліща проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, слід повільно його видалити разом із хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування змастити розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо видно, що хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.

Видаленого кліща необхідно помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд та щільно закрити кришку. За направленнями лікаря у лабораторній мережі Держсанепідслужби проводяться лабораторні дослідження кліщів на наявність збудників іксодового кліщового бореліозу. Ризик зараження на хворобу Лайма (Лайм-бореліоз, іксодовий кліщовий бореліоз), інфекційного захворювання, переносниками якого є іксодові кліщі, залежить від тривалості присмоктування кліща. Якщо кліщ був на тілі менше доби – вірогідність інфікування досить мала, проте після третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного (прихованого) періоду при хворобі Лайма становить від однієї до 60 діб, найчастіше – 14 діб. Лабораторному дослідженню підлягають лише статевозрілі, живі та непошкоджені кліщі. Критерієм відбору кліщів для дослідження є також кількість крові у тілі кліща, що залежить від термінів перебування на тілі людини.

за інформацією Державної санітарно-епідеміологічної служби України

31/05/2016


Архів по роках: 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017

Прес-службаІсторіяЛабораторний центрДокументиНаукові матеріалиПублічна інформація
Copyright © iC