Державна установа "Запорізький обласний лабораторний центр
Міністерства охорони здоров'я України"

Приймальня (061) 283-17-00, e-mail: zpoblses@ukr.net

Вхід для користувачів

Швидкі посилання



 

Як захистити себе від захворювання на ехінококоз – тяжке паразитарне захворювання (13/11/2019)

Щороку серед населення області реєструються випадки захворювання ехінококозом, одним із найбільш небезпечних паразитозів, який становить загрозу для життя. За останні 10 років  діагностовано 32 його випадки. Здається не така й велика кількість, але за кожним випадком – своя трагедія, особливо, коли хворіють діти. Адже основний метод лікування цього паразитарного захворювання – хірургічний.

Щоб зрозуміти як не захворіти на ехінококоз, потрібно знати цикл розвитку паразита. Він складний. Та наявність хворих на ехінококоз людей свідчить, що він успішно «реалізується» поряд з нами і кожний з нас може підхопити це тяжке захворювання.

Джерелом хвороби при ехінококозі є собаки та м’ясоїдні тварини (вовки, шакали та ін.). Це – кінцевий хазяїн хвороби, в кишківнику якого живуть статевозрілі особини гельмінта довжиною всього до 5,5 мм. На протязі 8 місяців цей гельмінт продукує яйця, які з випорожненнями тварин потрапляють у зовнішнє середовище, забруднюючи шерсть тварин, грунт, траву, зелень, овочі, воду водоймищ. Кінцеві хазяїни захворюють на ехінококоз при поїданні уражених ехінококовою кістою будь-якого органу травоїдних тварин (велика рогата худоба, вівці, свині та ін.). Це – проміжні хазяїни. Їхнє зараження відбувається при потраплянні в організм яєць ехінококозу разом із травою, сіном, водою, забруднених випорожненнями хворих собак та інших тварин. Свині заражуються при поїданні фекалій собак. За даними ветеринарної служби в області щороку, під час забою тварин, виявляють 2-3 тисячі уражених ехінококом туш. В цих випадках найголовніше – не допустити поїдання собаками та дикими тваринами уражених ехінококовою кістою органів!

Людина, яка являється проміжним хазяїном в циклі розвитку ехінокока, може заразитись ним, проковтнувши яйце гельмінта разом із забрудненими ягодами, овочами, зеленню, а також - контактуючи з собаками, на шерсті та язиці яких можуть бути збудники. Зараження може відбутися від диких тварин під час полювання, розділки туш.

В організмі людини (а також інших проміжних хазяїв) яйце з током крові заноситься найчастіше в печінку та легені, але може уражатись будь-який інший орган, навіть кістки, головний та спинний мозок. Ці зародки починають рости, перетворюючись на кісту. На початку захворювання, коли розмір кісти незначний, самопочуття хворого не страждає. Зі збільшенням кісти можуть з’явитися скарги на слабкість, кволість, шкірний свербіж. Клінічний перебіг захворювання без лікування триває роками, при цьому порушуються функції життєво важливих органів, в яких «оселиться» паразит - з’являється біль в області печінки, грудей, жовтяниця, кашель, підвищення температури. Симптоматику захворювання обумовлює механічний (здавлювання тканин, судин, нервів, протоків) та сенсибілізуючий (отруєння організму продуктами життєдіяльності личинки) вплив кісти, яка може досягати величини дитячої голови. Вміст її складає декілька літрів рідини, при розриві такої кісти можливий навіть анафілактичний шок.

Ефективність хірургічного втручання вища на ранніх етапах хвороби. Дуже важливо, щоб ще перед операцією хірург знав про ехінококову природу кісти. Для цього потрібно провести серологічне дослідження крові методом ІФА в спеціалізованих лабораторіях.

Отже, робимо висновок - з метою попередження захворювання на ехінококоз необхідно дотримуватись досить простих правил:

- якщо виявили ехінококові кісти у тварин при забої, не допускати годування собак та інших м’ясоїдних тварин ураженими органами. В умовах приватної садиби ці органи спалюють або закопують, попередньо засипавши хлорним вапном. Проварювання також знезаражує кісти. На забойних пунктах необхідно збирати конфіскати в закриті контейнери з послідуючим викидом їх в спеціально обладнані ями;

- регулярно, за рекомендацією ветеринарних лікарів, проводити дегельмінтизацію собак ;

- мити руки після контакту з собаками, не цілувати тварин;

- ретельно мити овочі, ягоди, зелень перед ужитком.

І завжди пам’ятайте - захворювання легше попередити, чим лікувати!

13/11/2019


Архів по роках: 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020

Прес-службаІсторіяНормативні документиЛабораторний центрДокументиЩо необхідно знатиГромадське здоров'яНаукові матеріалиПублічна інформація
Copyright © iC