Державна установа "Запорізький обласний лабораторний центр
Міністерства охорони здоров'я України"

Приймальня /061/ 283-17-00, e-mail: zpoblses@ukr.net. «Гаряча лінія»: 707-62-27.
«Гаряча лінія - Анти грип»: /061/ 283-17-07; 283-17-29

Вхід для користувачів

Швидкі посилання


Урядова «гаряча лінія» 0-800-507-309

ZOKC

 

Сибірська виразка (20/08/2012 09:14)

Сибірська виразка - гостре, особливо небезпечне інфекційне захворювання всіх видів сільськогосподарських, домашніх і диких тварин, а також людей.

Збудник сибірки (паличка) належить до числа аеробних мікробів і при певних умовах може бути у вегетативній або споровій формі. Потрапивши в грунт, за сприятливих умов збудник утворює спору. У споровій формі він може перебувати в ґрунті необмежений час, залишаючись життєдіяльним і зберігаючи патогенність. Грунт, nзаражений бацилами сибірки, тривалий час (70 і більше років) залишається резервуаром збудника інфекції для сприятливих тварин або людини.

Зараження сибіркою тварин здійснюється аліментарним та трансмісивним шляхами. Аліментарний шлях характерний при зараженні тварин на пасовищах при вживанні корму, забрудненого спорами, або при ковтанні зараженого ґрунту. При цьому ушкоджуються губи та слизові оболонки, утворюючи вхідні ворота для збудника інфекції. Тварини також можуть заражатися при питті води із відкритих водоймищ, забруднених спорами сибірки. Трансмісивна передача збудника здійснюється сліпнями, мухами-жигалками, комарами.

Тварини виділяють збудника в зовнішнє середовище протягом всього захворювання з сечею, калом, кров'яними виділеннями легенів. Після загибелі тварини зараженими залишаються всі органи і тканини, зокрема шкура, шерсть, кості, роги, копита, кров.

Основним джерелом збудника сибірської виразки для людини є хворі сільськогосподарські тварини, а чинниками передачі збудника можуть бути м'ясопродукти і сировина, отримані при їх забої.

Зараження людини в переважній більшості випадків відбувається в результаті проникнення збудника через пошкоджену шкіру при обробці туші хворої тварини. Вхідними воротами збудника можуть бути також пошкоджені слизові оболонки шлунково-кишкового тракту і дихальних шляхів. Зараження людини відбувається при догляді за хворими тваринами, розтині трупів, зніманні шкіри, розробці туш, а також при споживанні в їжу м?яса хворих тварин. Мають місце випадки зараження людини через інфікований грунт або забруднені спорами предмети.

Достовірних даних про передачу збудника сибірської виразки від хворої людини до здорової в світовій практиці немає. Тому хвора людина є біологічним тупиком збудника інфекції і є безпечною для оточуючих.

Останній випадок захворювання людини сибірською виразкою в області був зареєстрований в 2001 році в Бердянському районі. Наявність в області більше 350 стаціонарно-неблагополучних з сибірки населених пунктів створюють постійну загрозу зараження тварин і людей.

Основними причинами зараження людей паличкою сибірської виразки є:

- подвірний забій хворих домашніх тварин без ветеринарного огляду;

- знімання шкури, поховання загиблих тварин без дотримання ветеринарно-санітарних правил;

- порушення правил особистої гігієни при догляді за хворими тваринами;

- приготування та споживання м?яса та м?ясопродуктів хворих на сибірку тварин;

- контактування з випадково придбаними продуктами, хутром, шкурою, волоссям, щетиною або з другими продуктами тваринництва без відповідного лабораторного дослідження на наявність збудники сибірки;

- контактування із ґрунтом, зараженим спорами сибірки, при проведенні будівельних, агротехнічних, гідромеліоративних та інших земельних робіт.

При контакті з речовиною, що містить спори, можливий розвиток шкірної і септичної форми захворювання. Інкубаційний період, тобто період з моменту зараження і до появи перших клінічних ознак захворювання, при шкірній формі складає від 2 до 14 днів, при септичній - від декількох годин до 6-8 днів.

Сибірковий карбункул при шкірній формі захворювання розташовується на відкритих ділянках тіла. Найчастіше це пальці, долоня, передпліччя. Розвиток карбункула nвідбувається декількома етапами: на місці вхідних воріт інфекції послідовно розвиваються пляма червонувато-бузкового кольору, папула мідно-червоного кольору, кров'яна бульбашка, виразка, покрита темно-коричневою кіркою.

Септична форма має дві різновидності - легеневу і кишкову. Легенева форма розвивається при вдиханні повітря, що містить велику кількість високовірулентних збудників. Протікає важко, з високою температурою, сильним ознобом, утрудненням в грудях, кашлем з пінявою, кров'яною мокротою, з розвитком пневмонії і набряку легенів.

Заходи щодо профілактики сибірської виразки плануються і проводяться комплексно ветеринарною, санітарно-епідеміологічною і лікувально-профілактичною службами. Враховуючи шляхи і чинники передачі збудника сибірської виразки, населенню необхідно пам'ятати про небезпеку подвірного забою тварин без ветеринарного огляду, покупки м'яса і м' ясопродуктів на «стихійних ринках», про можливість зараження через тваринну сировину, а також про необхідність термінового звернення за медичною допомогою в разі наявності перших ознак захворювання. Особлива увага сільських жителів повинна бути приділена місцям випасу тварин. Категорично забороняється випас на тих місцях, де раніше були розміщені худобомогильники та місця поховання загиблих тварин.

Лікар-епідеміолог відділення

особливо небезпечних інфекцій облСЕС Л.М. Литвиненко

20/08/2012 09:14


Архів по роках: 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017

Прес-службаІсторіяЛабораторний центрДокументиНаукові матеріалиПублічна інформація
Copyright © iC