Державна установа "Запорізький обласний лабораторний центр
Міністерства охорони здоров'я України"

Приймальня /061/ 283-17-00, e-mail: zpoblses@ukr.net. «Гаряча лінія»: 707-62-27.
«Гаряча лінія - Анти грип»: /061/ 283-17-07; 283-17-29

Вхід для користувачів

Швидкі посилання


Урядова «гаряча лінія» 0-800-507-309

ZOKC

 

Профзахворювання - індикатор здоров’я працюючих (26/04/2013)

За ініціативою Міжнародної організації праці (МОП) для привернення уваги світової спільноти до питань охорони праці та смертності працівників на робочому місці щорічно, починаючи з 2002 року, понад 100 країн світу 28 квітня відзначають Всесвітній день охорони праці. Україна відповідно до Указу Президента від 18 серпня 2006 року № 685 також відмічає цю дату. Девіз Всесвітнього дня охорони праці у 2013 році за рекомендацією Міжнародної організації праці: «Запобігання професійним захворюванням».

Аналіз стану умов праці на підприємствах Запорізької області за 2012 рік,  проведений Головним управлінням Держсанепідслужби у Запорізькій області, показав, що неблагополучний стан умов праці на промпідприємствах залишається практично в усіх галузях, особливо - металургійного, гірничо-видобувного профілю, сільського господарства, машинобудування.

В умовах запиленості працюють 26,2% чоловік, загазованості – 28,3%, під впливом шуму – 25,8%, вібрації - 11,3%, електромагнітних випромінювань – 4,7%, в умовах несприятливого мікроклімату – 14,1%, в особливо важких та напружених умовах працюють 20,8%.

Майже половина працюючих у шкідливих умовах праці зазнають поєднану дію шкідливих чинників. Перебування  під дією вказаних факторів сприяє розвитку виробничо зумовлених, професійних захворювань у осіб працездатного віку та їх інвалідізації.

Скорочення чисельності цехової медичної служби, відмова підприємств від непрофільних «витратних» невиробничих  структур негативно впливають на медичне обслуговування працюючого населення, і як наслідок – зростання професійної захворюваності, яка є індикатором здоров’я працюючого населення. Невипадково відповідно до рекомендацій Міжнародної організації праці цьогорічний «День охорони праці» 28 квітня проходить під девізом – «Запобігання професійним захворюванням».

У 2012 році на підприємствах Запорізької області зареєстровано 88 професійних захворювань, відповідно у  2011 – 97, 2010 – 59, 2009 – 53, 2008 – 47. Показник профзахворюваності в 2012 році у порівнянні з 2010 роком виріс майже удвічі – від 1,4 до 2,67 на 10000 працюючого населення.  В минулому році на підприємствах міста Запоріжжя  - 86,4% (76 випадків) від всіх профзахворювань в області, на підприємствах Василівського району – 8% (7), на підприємствах Михайлівського району – 3,4% (3),  Новомиколаївського та Гуляйпільського районів – по 1, 1%  (по 1).

Загрозлива тенденція росту професійних захворювань продовжується і в 2013 році – за перший квартал вже зареєстровано 42 випадки профзахворювань, в т.ч. 2 випадки професійного раку. В порівнянні з першим кварталом 2012 року (31 випадок) зростання відбулось на 35 %.

Основну питому вагу впродовж останніх п’яти років (2008 – 2012 рр.) займає пилова патологія (пилові та пилотоксичні бронхіти, силікози, пневмоконіози) – 56,4 % (194 випадки), інтоксикація фтором – 14,5% (50), вібраційна хвороба – 11,3% (39), шумова патологія (неврит слухового нерву, туговухість) – 4,1% (14), захворювання нервової системи – 4,7% (16), туберкульоз – 2,6 % (9), гострі отруєння – 2 % (7 ), професійний рак – 1,5% (5), бронхіальна астма – 0,85% (3), інтоксикація марганцем -  0,85 % (3), катаракта  -  0,6 %  (2),   хронічний токсичний гепатит -   0,3 % (1), захворювання опорно-рухової системи – 0,3% (1).

Серед підприємства, на яких реєструвалися профзахворювання в 2012 році, виділяються:

-  ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» - 38,6% (34 випадки) від загальної кількості профзахворювань, зареєстрованих в області,

- ПАТ «Дніпроспецсталь» - 9,09% (8 випадків),

-  ПАТ «Запоріжтрансформатор» - 7,9% (7 випадків),

- ВАТ «Запоріжсталь», ПАТ «Запорізький завод феросплавів», ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» - по 6,8% (по 6 випадків),

- ПАТ «Запоріжвогнетрив» - 3,4% (3 випадки),

- СЦ «Металург» (від м. Миколаєва) – 2,3% (2 випадки), - медпрацівники ЛПЗ – 2,3% ( 2 випадки),

- інші 14 підприємств – майже 16% (по 1 випадку на кожному).

З 88 зареєстрованих в 2012 році професійних патологій  як наслідок з втратою працездатності склали 80,7%. 

В 2012 році, в основному, діагноз встановлювався при самостійному зверненні працюючих до ЛПЗ  - в 72% (63 випадки), а  під час медичних оглядів – лише в 28% (25). Тому  для лікувально-профілактичних закладів, які проводять періодичні медичні огляди працівників, що контактують з шкідливими та небезпечними факторами виробництва, профілактична направленість відносно ризиків виникнення профзахворювань лишається завжди актуальним питанням, а своєчасність виявлення  перших стадій профзахворювань є запорукою недопущення їх розвитку та виключення можливої інвалідізації. 

Наявність самих професійних захворювань свідчить про те, що на підприємствах області є умови для їх виникнення. На обстежених лабораторіями Держсанепідслужби 1040 підприємствах області в 2012 році  на 17,5% робочих місць відзначались перевищення шкідливих речовин в повітрі робочої зони, на 25,1% робочих місць – перевищення рівнів шуму, на 34,3% - вібрації, 14,1 % робочих місць не відповідали по параметрам мікроклімату, передбаченим санітарними нормами.

З метою зменшення рівня професійної захворюваності на підприємствах області  керівникам підприємств доцільно було б впроваджувати у виробництві тільки нові сучасні технології, які б максимально виключали дію шкідливих факторів на працюючих,  щорічно зменшувати за рахунок виведення із виробництва частки «шкідливих» для людини технологій,  постійно здійснювати заходи щодо захисту людей від впливу хімічних, шумових, вібраційних та інших навантажень.

Карпухіна Людмила Анатоліївна, головний спеціаліст санітарно-гігієнічного відділу управління організації державного санітарно-епідеміологічного нагляду Головного управління Держсанепідслужби у Запорізькій області

Довідково

Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам'яті загиблих працівників, вперше проведеного американськими та канадськими трудящими в 1989 році в пам'ять про працівників, загиблих та постраждалих на роботі. У цей день більш ніж у ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці.

За оцінками МОП: кожний день у світі в середньому близько 5000 чоловік вмирають в результаті нещасних випадків та захворюваності на виробництві, сумарно досягаючи за рік від 2 до 2,3 мільйона випадків виробничо обумовленої смертності. З цього числа близько 350 000 випадків складають нещасні випадки зі смертельним результатом та близько 1,7 - 2 мільйони смертей, викликаних пов'язаними з роботою захворюваннями.

Зараз рівень професійної захворюваності є серйозна медико-соціальна та економічна проблема глобального масштабу. Причиною 2,02 млн. смертельних випадків у світі (або 5500 смертей на день) є різні види професійних захворювань.

Щорічно в світі реєструється близько 260 млн. випадків професійних захворювань. Економічні втрати внаслідок професійних захворювань складають близько 4% національного валового продукту.

В Україні щороку реєструється від 5 до 8 тис. професійних захворювань та до 10,5 тис. нещасних випадків на виробництві. 

Зростання рівня професійної захворюваності зумовлено впливом на працівника шкідливих факторів виробничого середовища. Небезпечні умови праці на підприємствах обумовлені недоліками технологічних процесів, нехтуванням гігієнічних нормативів, невикористанням індивідуальних засобів захисту. На підприємствах вугільної промисловості, машинобудування, гірничодобувної промисловості, агропромисловості та на підприємствах недержавної форми власності (фермерських господарствах) кількість об’єктів, що не відповідають санітарним нормам, складає від 35,6% до 57,7%. У цілому по Україні тільки 29,1% об’єктів відповідають вимогам санітарних норм.

Зростання рівнів професійної захворюваності також пояснюється недостатньою увагою до додержання вимог чинного законодавства та технологічної дисципліни, різким скороченням коштів на охорону праці, використанням шкідливих речовин та технологічного обладнання без належної сертифікації та гігієнічної експертизи, а також низьким рівнем виробничої та особистої гігієнічної культури.

За останні 20 років у країні система профілактичної медицини на виробництві, що існувала раніше, була зруйнована, кількість лікарів зменшилась більше ніж у 10 разів, кількість пунктів охорони здоров’я на підприємствах стала меншою ніж у 1928 році, погіршилась якість медичної допомоги працюючим, не реалізуються профілактичні технології із запобігання виробничо обумовлених та професійних захворювань.

Недосконалість системи профілактики професійних захворювань дуже негативно впливає не лише на працівників та їхні родини, але й на суспільство в цілому. Мова йде про економічні втрати через зниження продуктивності праці та збільшення навантаження на систему соціального забезпечення. При цьому слід зауважити, що профілактика професійних захворювань набагато ефективніша та менш витратна, ніж лікування або реабілітація потерпілих. Саме тому ми повинні зробити конкретні кроки, щоб розширити можливості профілактики професійних захворювань.

Охорона життя і здоров’я працюючих від впливу небезпечних та шкідливих виробничих чинників має важливе соціальне значення, адже здоров’я працівників є національним багатством держави, оскільки безпосередньо впливає на працездатність людини, а відтак - на її добробут і подальший розвиток держави. 

26/04/2013


Архів по роках: 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018

Прес-службаІсторіяЛабораторний центрДокументиЩо необхідно знатиНаукові матеріалиПублічна інформація
Copyright © iC