Державна установа "Запорізький обласний лабораторний центр
Міністерства охорони здоров'я України"

Приймальня /061/ 283-17-00, e-mail: zpoblses@ukr.net. «Гаряча лінія»: 707-62-27.
«Гаряча лінія - Анти грип»: /061/ 283-17-07; 283-17-29

Вхід для користувачів

Швидкі посилання


Урядова «гаряча лінія» 0-800-507-309

ZOKC

 

Костянтин Грищенко: «Перед нами стоїть завдання привчити людей слухати в першу чергу медика, а не рекламу» (24/09/2013 09:56)

Напередодні Дня фармацевтичного працівника Віце-прем'єр-міністр України розповів про ситуацію на вітчизняному ринку ліків газеті «ФАКТИ».

Для більшості українців Костянтин Грищенко в першу чергу - дипломат з багаторічним досвідом, який брав участь у знакових для нашої країни переговорах з іноземними партнерами, не раз знаходив вихід із, здавалося б, нерозв'язних ситуацій. Зараз Костянтин Грищенко вже не займається безпосередньо питаннями міжнародних відносин. На посаді Віце-прем'єр-міністра він відповідає в Уряді за гуманітарний блок. У зоні його уваги знаходяться сфера охорони здоров'я, спорт, молодіжна політика, питання освіти та культури.

«Не буває реформ, які не викликають критики»

- Костянтин Іванович, як Вам у новому кріслі?

- Нормально!Зізнаюся відверто: мені дійсно дуже пощастило, що на посаді Віце-прем'єра можу використовувати весь свій дипломатичний досвід. Зараз у сферу моєї відповідальності входять питання, які мають безпосереднє відношення до пересічних людей. Я багато років працював послом у США, Бельгії, Росії, не раз надавав допомогу нашим громадянам за кордоном і бачив, як в інших країнах функціонують відомства, діяльністю яких я зараз займаюся в Україні. І, до речі, за кордоном не все так добре, як багато хто вважає. Але, тим не менш, багато чому у них варто повчитися. Це правда.

Тому у мене є унікальна можливість привнести в життя українців ті досягнення, з якими я особисто познайомився за кордоном, і постаратися усунути все зайве і непотрібне. Одним словом, я і зараз роблю те, чому присвятив все своє життя: продовжую служити Україні.

- Як ви думаєте, у сферах освіти, науки, охорони здоров'я нам колись вдасться впровадити західні стандарти?

- Однозначно, так. Сьогодні ряд ініціатив Президента, наприклад план економічних реформ, створюють передумови для глибокої модернізації країни, що дозволить Україні досягти європейського рівня розвитку.

- Цей план часто критикують ...

- Нарікання є. Але як учасник процесу модернізації відверто заявляю: не буває реформ, які не викликають критики. Реформи - це завжди боляче.

На даний момент Національний план економічних реформ - це повномасштабна стратегія розвитку держави. Ніхто ніколи подібного в Україні не створював. Ви бачили цей документ? 234 сторінки конкретних заходів, які повністю «перезавантажують» багато сфер життя суспільства. Їх виконання перебуває на контролі Президента і його Адміністрації. І контроль цей, повірте, найжорстокіший. Але й результати вже видно.

«Ліки - це засоби порятунку людей, полегшення страждань, а не збагачення»

- Ви займаєтеся кількома напрямками, але напередодні Дня фармацевтичного працівника хотілося б поцікавитися Вашими враженнями, в першу чергу, від вітчизняного фармацевтичного ринку.

- Я багато років не звертаюся до докторів. Бог милував. Але знаю про те, що відбувається за межами мого кабінету, в тому числі і зі слів близьких, друзів, які постійно контактують з лікарями, ходять в аптеки, купують ліки. Свою роботу в цій сфері веду в трьох напрямках: забезпечення якості ліків, їх доступність і правильне використання. Ви поцікавилися моєю думкою про ринок ліків. Ні для кого не секрет, що там багато проблем. Через що? Основна причина полягає в тому, що у нас прийнято заробляти на нещастях людей. Причому заробляти ґрунтовно. Але ж це не продаж труб або автомобілів! В системі лікарського забезпечення - величезна морально-етична складова. І держава не повинна дозволяти кому б то не було наживатися на людях, на їхніх стражданнях. Люди, які думають інакше, повинні вийти з гри і відповісти перед законом, якщо для цього знайдуться підстави. Ми до цього активно рухаємося. Ліки - це в першу чергу засіб порятунку, полегшення страждань, а не засіб збагачення. І той, хто їх виробляє чи продає, повинен усвідомлювати, що бере відповідальність за життя інших людей.

- Ваша позиція зрозуміла. Що Ви конкретно зробили для того, щоб ситуація по трьох напрямках, про які Ви сказали, - якість, доступність, правильне використання ліків - значно покращилася?

- У стислі терміни вдалося створити ефективний бар'єр для неякісних ліків. Йдеться про європейські стандарти і інструменти для захисту здоров'я громадян, які стають і нашими стандартами. Зокрема, в 2009 році українських виробників ліків зобов'язали виробляти препарати за нормами, повністю гармонізованим до вимог Євросоюзу. Тобто виробники повинні мати так званий сертифікат GMP - про належну виробничу практику. GMP вимоги - це частина системи контролю за якістю, яка гарантує, що лікарські засоби виробляються у відповідності зі всесвітньо визнаними стандартами. З 15 лютого 2013 наявність сертифіката GMP стало обов'язковим при імпорті ліків.

- Пам'ятається, перша Ваша нарада в ранзі Віце-прем'єр-міністра була присвячена саме цій темі ...

- Так, це було моє перше завдання від Прем'єр-міністра. Коли всі зібралися за одним столом на нараді, я відчув себе в ролі судді: кожна зі сторін приводила аргументи (причому, професійно підготовлені і дуже продумані), які кардинально відрізнялися один від одного. Одна група хотіла, щоб введення цієї норми було відстрочено на півроку, друга була категорично проти будь-якої відстрочки, третя взагалі опиралася введенню такого стандарту. Поряд зі здоровими аргументами наводилися часом такі, що аж захоплювало дух, немов діти залишаться без ліків, злетять в гору ціни і т.п.

Тоді мені допоміг мій дипломатичний досвід. Було прийнято рішення відстрочити введення норми про наявність сертифіката GMP на півтора місяця. З 15 лютого всі закордонні виробники, які експортують ліки в Україні, зобов'язані мати цей сертифікат. І, як бачите, ніякі страшилки не справдилися. Дефіциту ліків немає. Але найголовніше - за бортом залишилися тонни низькоякісної та контрафактної продукції.

- Цього року уряд ввів також обов'язкове ліцензування імпорту лікарських засобів. Що можете сказати про перші результати?

- Українські споживачі отримали додаткову гарантію того, що ліки, які вони використовують, якісні. Хоча багато ЗМІ (не без вкидання відповідних інформаційних меседжів з боку бізнес-спільноти) малювали дуже непривітно картини про наше фармацевтичне майбутнє. Якщо серйозно, то ліцензування імпорту є ще однією вимогою у сфері контролю за обігом лікарських засобів, які містяться у відповідних нормативних актах ЄС. З 1 березня 2013 року в Україні ця європейська норма є обов'язковою. Ввезення і обіг лікарських засобів можливий тільки за умови наявності у суб'єкта господарської діяльності ліцензії на імпорт та сертифікату якості, який виданий уповноваженою особою імпортера. На сьогоднішній день введена спрощена процедура видачі ліцензій на імпорт лікарських засобів на підставі поданої підприємцями заяви. Ліцензії отримали 182 суб'єкта господарської діяльності. Головне завдання - посилити відповідальність тих, хто звик завозити ліки в Україну на сотні мільйонів доларів без будь-якої юридичної відповідальності за здоров'я наших громадян.

- Які ще заходи планує вжити Уряд з метою підвищення якості продукції на фармринку?

- Ми активно обговорюємо питання введення обов'язкового кодування виробником кожної упаковки лікарського препарату. Це дозволить контролювати весь ланцюжок від виробництва препарату до його збуту в аптеках, і приведе до істотного зниження частки фальсифікату. Кожен споживач зможе підійти в аптеці до спеціального апарату і упевнитися, що купив дійсно оригінальний лікарський засіб. Ще одним напрямком роботи уряду є зниження цін на ліки.

- За допомогою яких методів плануєте цього досягти?

- Ми будемо стимулювати конкуренцію на внутрішньому ринку. Більше 70 відсотків всіх продаваних в Україні ліків - Це так звані генерики, тобто лікарські засоби, що мають однакову формулу активної речовини. Причому вітчизняні препарати коштують значно дешевше закордонних аналогів, їх купує 65 відсотків населення, але в грошовому вираженні вони займають лише 30 відсотків ринку. Це несправедливо.

- Але це ринок. Споживач сам повинен робити вибір на користь того чи іншого продукту, а не під примусом.

- Згоден. Ніхто нікого примушувати не буде. Завдання влади - показати споживачам, що українська продукція не поступається за якістю імпортній, але коштує набагато дешевше. Президент Віктор Янукович чітко поставив завдання зробити лікування доступним для всіх громадян, а не тільки для заможної меншини. Природно, ми також будемо впроваджувати та інші інноваційні підходи в цьому напрямку. Наприклад, треба збільшувати частку вітчизняної продукції у державних закупівлях. Я вважаю неправильною ситуацію, коли в держзакупівлях переважають іноземні ліки. Я розумію, що є інноваційні препарати, що не мають аналогів в Україні, але це не означає, що треба купувати імпортні аналоги препаратів, які виробляються у нас за найсучаснішими технологіями. Вони набагато дешевше. Плануємо розширити дію програми «реімбурсації», тобто компенсації частини вартості лікарських препаратів. У квітні 2012 року уряд затвердив пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на ліки від гіпертонії. Було затверджено перелік лікарських засобів, вартість яких частково компенсується державою. Причому, чим дешевше препарат, тим вище відсоток компенсації. Проект однозначно пішов. На його реалізацію у 2012 році держава витратила близько 40 мільйонів гривень. Цього року в бюджеті закладено вже близько 190 мільйонів гривень. Але ми не збираємося зупинятися: розглядається питання поширення системи «реімбурсації» і на інші види ліків - для боротьби з діабетом, серцевими захворюваннями.

«Перед нами стоїть завдання привчити людей слухати в першу чергу лікаря, а не рекламу»

- Які нововведення підготували для аптечного бізнесу?

- Кількість аптек в Україні сьогодні надмірна. Тому даний напрямок потребує деякої оптимізації. Але робити її потрібно з розумом, правильно. Адже цей бізнес забезпечує сотні тисяч робочих місць. Питання є і до роботи самих аптек. Наприклад, у покупців зараз немає гарантії, що провізор запропонує їм найдешевший препарат, націнка на який, як правило, мінімальна. Так що з тенденцією продавати саме дороге ліки ми будемо боротися. Зокрема, ми уважно стежимо за європейським досвідом регулювання аптечного бізнесу. Будемо рухатися в цьому напрямку.

- Але аптекарі - реалізатори. Вони продають, люди купують. Вам не здається, що попит все-таки формується саме на рівні споживачів?

- Ви маєте рацію. І тут є ще одна проблема, про яку я не можу не сказати. У нашій країні занадто багато тих, хто займається самолікуванням. На жаль, те, що допомогло сусідові, для твого організму може виявитися отрутою. І яка не була б реклама, вона ніколи не замінить лікаря. Тому перед нами стоїть завдання привчити людей слухати в першу чергу медика, а не рекламу.

- На ваш погляд, чи потрібно обмежувати рекламу ліків так само, як, наприклад, була обмежена у свій час реклама алкоголю чи сигарет?

- Я б не проводив аналогії між ліками та алкоголем або тютюновими виробами. Ліки допомагають і рятують, сигарети і алкоголь тільки погіршують здоров'я.

З рекламою не все так просто. Якщо подивитися на статистику минулого року, то фармкомпанії (і вітчизняні, і іноземні) витратили на рекламу більше трьох мільярдів гривень. А це близько чверті всіх надходжень українських медіа від реклами. Як ви знаєте, фінансовий добробут наших ЗМІ є багато в чому основою їхньої незалежності. Даний фактор не можна ігнорувати. Але з рекламуванням медичних засобів треба серйозно розібратися. З одного боку, кожен виробник ліків зацікавлений в тому, щоб саме його препарат виписували лікарі, купували і пенсіонери, і мами, і стурбовані своїм здоров'ям сучасні бізнесмени. З іншого боку, їх продукція все ж не пиво або пральний порошок. У кожної родини свій бюджет, свої можливості. Тому тут включаються вже інші аргументи і механізми. А головне - три мільярди гривень, витрачені на рекламу ліків, включені в їх вартість. Значить, за неї платить споживач. Чи справедливо це - питання, як кажуть, риторичне. Нам належить знайти оптимальний баланс регулювання того, що показують у рекламі, як часто і наскільки наполегливо.

- Найчастіше громадяни віддають перевагу не вітчизняним дешевим лікам, а їх дорогим імпортним аналогам. Як Ви думаєте, чому?

- Справді, існують оригінальні лікарські засоби, які виробляються міжнародними компаніями, і, яким, на жаль, в Україні поки немає аналогів. Але, в основному, вітчизняні виробники лікарських засобів виробляють генерики, в основі яких лежить та сама діюча речовина, що і в оригінальних ліках, та ж хімічна формула. Тому якщо у іноземного препарату є українські аналоги, я рекомендую купувати наше.

- Але відомі випадки, коли замість ліків в таблетках була звичайна крейда ...

- Я знайомий з цією ситуацією. І хочу сказати, що боротьба з фальсифікатом буде наростати. Саме уряд ініціював посилення покарання за підробку ліків: у 2011 році був прийнятий закон про кримінальну відповідальність за фальсифікацію ліків, а в 2012 році були внесені до цього закону додаткові заходи для посилення покарання. Результати не змусили себе чекати: протягом 2011 року заборонено до обігу 34 серії 16 найменувань фальсифікованих лікарських засобів; в 2012-му - 67 серій 41 найменування і за 8 місяців 2013 року - 62 серій 37 найменувань фальсифікованих лікарських засобів.

«Мрію, щоб у брюссельській аптеці з'явився український аспірин»

- Які тенденції, на ваш погляд, переважають у цьому році на фармацевтичному ринку?

- Вітчизняний ринок продовжує демонструвати стійке зростання: за Ι півріччя поточного року загальний обсяг продажів товарів «аптечного кошика» склав 17,2 млрд. грн. за 984 млн. упаковок, перевищивши показник за аналогічний період попереднього року на 15 відсотків у грошовому і на 4,8 відсотка в натуральному вираженні. Вітчизняні компанії з року в рік нарощують свою присутність на ринку. Це дуже хороший знак. Темпи зростання обсягів продажів нашими компаніями також вселяють оптимізм: з 28 відсотків у 2010 році до 31,4 відсотка в першому півріччі поточного року. Зростає експорт вітчизняної фармацевтичної продукції - на 25 відсотків у 2012 році порівняно з 2011 роком. У статусі віце-прем'єр-міністра я був вже на двох фармацевтичних підприємствах. Днями планую відвідати ще одне. Побачене на підприємствах мене чесно сказати здивувало. Рівень обладнання - найвищий.

- Як буде виглядати український фармацевтичний ринок через п'ять років? Чи вистоїть вітчизняний бізнес в конкуренції з глобальними гравцями?

- Не хотілося б займатися передбаченнями, але за всіма прогнозами протягом наступних п'яти років, завдяки реформам у фармгалузі, у нас є всі шанси розширити свою присутність на зовнішніх ринках, вирости в очах світової спільноти як гідний конкурент. До речі, якщо подивитися на світовий ринок в цілому, то хоч у 2012 році світовий обсяг продажів рецептурних лікарських засобів скоротився на 1,6 відсотка в грошовому вираженні, з поточного року він почне повільно, але стабільно рости і до 2018 року і досягне 895 млрд. доларів. Колосальна цифра, тому потенціал для українських компаній є - головне, щоб вони правильно вибудовували свою стратегію.

- Ви провели вже кілька нарад щодо розвитку фармгалузі, в тому числі за участю наших компаній, відвідували наші підприємства. Природно, Ви контактуєте з їх топ-менеджментом, власниками підприємства ... Як Ви думаєте, вони мислять як керівники великих західних фармкомпаній?

- Думаю, що багато хто з них - так.

- На посаді міністра закордонних справ Ви якось розповідали про досвід роботи з великим бізнесом через Раду експортерів при МЗС України, який переконав Вас у тому, що «українські бізнесмени виросли з коротких штанців» і що існує потенціал для посилення економічної присутності України за кордоном ... Українські фармацевти зможуть потягнути таке завдання?

- У нас достатньо великих компаній, які можуть і головне повинні виходити на зовнішні ринки. Причому не просто збільшувати експорт, а й думати про більш серйозну присутність... Ви задали гарне питання. У вітчизняного великого бізнесу потенціал справді є, але от масштаб, як кажуть, «політ думки» далеко не у всіх високий: багато хто обмежується локальними завданнями - збільшити частку на українському ринку, або розвинути і продати бізнес, хтось орієнтований лише на задоволення своїх особистих амбіцій - купити спорткар, літак, яхту. Це факт. Тобто має місце локальний погляд на власне глобальне позиціонування, я б так сказав. Тут, до речі, багато залежить і від держави, від його здатності виводити підприємства за кордон, мотивувати національний бізнес. Взагалі це прекрасна тема для окремої розмови. Що стосується українських фармвиробників, думаю, що один-два національних гравця можуть спробувати піти далі, знайти нішу на регіональних ринках і укрупнюватися.

- У світлі сьогоднішніх дискусій про те, приєднуватися до Митного або Європейському союзу, як ви вважаєте, що буде більш вигідним в довгостроковій перспективі для українського фармацевтичного ринку?

- Європейський ринок більш ємний, і в першу чергу в грошовому вираженні. Вихід на нього - це гарантія отримання стабільної виручки, ну і престиж, репутація чи що. Ринок країн Митного союзу менш ємний, але більш зрозумілий, споживачі схожі на нас, вони також думають і роблять схожі покупки. Що стосується нашої країни, то ми досить відкриті для ліків, вироблених як в державах ЄС, так і країнах Митного союзу. У кожному разі, вітчизняним виробникам доведеться пристосовуватися до нових умов - хочуть вони цього чи ні. Такі реалії. Але вони впораються, я навіть в цьому не сумніваюся. А якщо говорити в цілому, то, звичайно, я мрію, щоб у брюссельській аптеці з'явився український аспірин. Ця думка гріє мою душу більше. Тому постараюся хоч якось допомогти нашим компаніям здійснити мою мрію!

- Якщо ви вже заговорили про європейський вектор, які шанси у вітчизняних фармкомпаній щодо виходу на європейський фармринок після підписання Угоди про асоціацію з ЄС? Чи відкриє Європа нам доступ до настільки прибутковому сектору економіки?

- Думаю в середньостроковій перспективі, так. Одним з ключових завдань уряду в цьому напрямку є прагнення максимально адаптувати вітчизняне законодавство у сфері обігу лікарських засобів до європейського. Тільки так ми можемо претендувати на те, що б стати частиною європейського ринку. Для нас це - «золотий стандарт». Відверто скажу: поки європейці не сильно хочуть бачити нас на своєму ринку, але кожен крок, кожна норма, яку ми приймаємо в своєму законодавстві, - це ефективні кроки на шляху до того, що рано чи пізно ми такий доступ отримаємо. Україна в односторонньому порядку визнає результати інспектування, які були проведені іншими регуляторними органами країн-членів ЄС. Таким чином, зарубіжні виробники лікарських засобів проходять більш полегшені етапи процедури реєстрації лікарських засобів в Україні. Однак українські виробники при реєстрації ліків піддаються перевіркам інспекторатів в країнах ЄС, незважаючи на те, що ці виробники регулярно піддаються інспектування на відповідність міжнародним вимогам якості та безпеки з боку Державної служби лікарських засобів. Вважаю це, як мінімум, несправедливо. Будемо і далі намагатися знайти точки дотику з європейцями в цьому питанні. І сподіваюся, що підписання Угоди про асоціацію з ЄС дасть можливість українським виробникам лікарських засобів працювати в єдиному регуляторному полі на єдиному фармацевтичному ринку.

Газета «ФАКТИ», 23 вересня 2013 року

24/09/2013 09:56


Архів по роках: 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017

Прес-службаІсторіяЛабораторний центрДокументиНаукові матеріалиПублічна інформація
Copyright © iC