У світі реєструються  випадки захворювання на гострий гепатит невідомого походження у дітей

У квітні 2022 року на сайті ВООЗ була опублікована перша інформація про спалах захворювання на гострий гепатит невідомого походження у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії

Станом на 13 травня 2022 року було зареєстровано 232 випадки гострого гепатиту невідомої етіології у дітей віком до 16 років у 14 країнах ЄС/ЄЕЗ, серед яких Бельгія (12), Кіпр (2), Данія (6), Греція (2), Ірландія (6), Італія (24), Нідерланди (6), Норвегія (5), Польща (1), Сербія (1), Словенія (1), Іспанія (26), Швеція (9) та Великобританія (131). З них 229 були класифіковані як ймовірні, а три – як епідеміологічно пов’язані.

З 229 ймовірних випадків 122 одужали, 18 все ще отримують медичну допомогу. Більшість (75,9%) випадків захворювань припадає на дітей віком до 5 років.

Основним клінічним синдромом серед виявлених випадків є гострий гепатит із помітним підвищенням рівня печінкових ферментів. У багатьох випадках були відзначені шлунково-кишкові симптоми, зокрема біль у животі, діарея та блювання, жовтяниця.

У більшості випадків гарячка не спостерігалась. Поширені віруси, що викликають гострий вірусний гепатит (віруси гепатиту A, B, C, D і E), не були виявлені в жодному з випадків. Міжнародні подорожі чи зв’язки з іншими країнами не були визначені як фактори, які могли вплинути на розвиток захворювання, згідно з наявною наразі інформацією.

Аденовірус було виявлено щонайменше у 74 зареєстрованих випадках. SARS-CoV-2 був ідентифікований у 20 випадках серед тих, хто пройшов тестування на виявлення цього вірусу. Крім того, у 19 пацієнтів було виявлено ко-інфекцію аденовірусом та SARS-CoV-2.

У Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії, де на сьогоднішній день зареєстровано більшість випадків, а також у Нідерландах, нещодавно спостерігалося значне зростання випадків аденовірусної інфекції серед населення. Тому, можливо, підвищений рівень тестування дозволяє виявити рідкісний варіант розвитку аденовірусної інфекції, раніше невідомий через недостатнє виявлення аденовірусу, особливо на фоні пандемії COVID-19.

Хоча аденовірус в даний час є однією з гіпотез основної причини розвитку гострого гепатиту невідомої етіології, він не здатен повністю пояснити тяжкість клінічної картини.

Такі фактори, як підвищена сприйнятливість дітей раннього віку після зниження рівня циркуляції аденовірусу під час пандемії COVID-19, потенційна поява нового типу аденовірусу, а також ко-інфекція SARS-CoV-2, потребують подальшого дослідження. Гіпотези, пов’язані з побічними ефектами вакцин проти COVID-19, не знаходять підтвердження, адже переважна більшість уражених дітей не отримували щеплення від COVID-19.

ВООЗ уважно стежить за ситуацією та співпрацює з представниками охорони здоров’я Сполученого Королівства та партнерами. У країнах, де були виявлені випадки захворювання тривають розслідування, які включають токсикологічні та додаткові вірусологічні, мікробіологічні тести.

У ВООЗ зазначають, що першочерговим завданням  є визначення причин цих випадків для подальшого здійснення профілактичних та протиепідемічних заходів. Загальні заходи профілактики аденовірусу та інших поширених інфекцій включають регулярне миття рук та особисту гігієну.

Також хочеться нагадати ще про одну форму  гепатиту- гострий вірусний гепатит В, основним заходом профілактики якого є вакцинація. Вірус гепатиту В порушує функціонування печінки. Тривале перебування вірусу в клітинах печінки може спровокувати розвиток цирозу й раку печінки, а це може призвести до смерті.

Вірусом можна інфікуватися в лікарні, вдома, у стоматологічному кабінеті, у перукарні, під час контакту з інфікованими предметами – зубною щіткою, залізним гребінцем, ножицями, якими користувалася інфікована людина.

Розвиток хронічної інфекції більше розповсюджений серед дітей грудного віку, інфікованих їхніми матерями, або до досягнення п’ятирічного віку. Саме тому важливо отримати всі три дози вакцини, бо від цього залежить рівень захисту дитини.

Дорослим також варто дізнатися чи мають вони щеплення. Адже вакцину проти вірусного гепатиту B ввели до програми імунізації дітей в Україні лише з 2001 року.

Лікування вірусного гепатиту В довготривале. Надійним захистом від цієї недуги є щеплення. Воно захищає більше, ніж на 95%. Це щеплення роблять малюку тричі- в перші 24 години життя, потім у віці 2 та 6 місяців.