Про те, що три краплі нікотину вбивають коня, одна – собаку, а кролику достатньо четвертини краплі, знає більшість курців. Однак, не дивлячись на активну антитютюнову політику і пропагування здорового способу життя, з кожним роком число курців тільки зростає. Очікується, що до 2030 року у світі будуть курити до 1,64 мільярди людей. Щорічно у світі від куріння помирає 3,5 – 5,4 мільйонів людей, а це більше, ніж від туберкульозу, СНІДу, ускладнень під час вагітності і пологів, дорожньо-транспортних пригод, вбивств і самовбивств разом взятих. Представники Всесвітньої організації охорони здоров’я вважають, що до 2030 року ця цифра зросте до 30 мільйонів, причому найбільше постраждає населення країн, які розвиваються.
Радіоактивність сигарет – підтверджений факт!
Про те, що куріння небезпечне і спричиняє виникненню ракових захворювань, знає практично кожна людина. Але про те, що сигарета – джерело радіоактивного випромінювання і разом із сигаретним димом в організм потрапляють немаленькі дози полонію, багато курців до сих пір не знають. Про це стало відомо тільки у 2008 році після публікацій низки досліджень, які були проведені американськими вченими.
Вперше дослідження про радіаційну небезпеку сигарет були обнародувані в 1964 році американськими лікарями Е. Редфордом і В. Хантом у журналі «Science». За їх словами, курці висаджують у своїх домівках, машинах, офісах смертельно небезпечні «полонієві бомби», оскільки під час згорання тютюну разом з сигаретним димом у повітря виділяється полоній-210. Людина, яка викурює по 2 пачки за добу, в підсумку отримує 10-кратну річну дозу випромінювання, яка встановлена для осіб, що працюють з радіоактивними речовинами. І це тільки враховуючи альфа-випромінювання. З урахуванням бета-частинок вісмуту-210 і свинцю-210, сумарна річна доза випромінювання в 20 разів перевищує рівень, який встановлений Нормами радіаційної безпеки України для професіоналів.
Як радіоактивні речовини потрапляють у тютюн?
Головна причина радіаційного забруднення листового тютюну – промислові фосфатні добрива, які виготовляються із апатитів. Їх додають для зменшення концентрації азоту в тютюнових листках, які впливають на смак готових сигарет. Переважна більшість фосфатних родовищ містить високу концентрацію урану, а у процесі добування і переробки руди виділяються інші радіоактивні елементи, які вносять додатковий вклад у випромінювання. Накопичуючись у верхніх шарах листя, вони переходять у тютюновий дим під час куріння і опромінюють курця потоком альфа – і бета-частинок.
До речі, експериментальні дослідження радіоактивності тютюну сигарет трьох різних марок, які проведені в радіологічній лабораторії державної установи «Запорізький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», засвідчили наявність сумарної альфа-активності (а це в основному полоній-210) у кількості 18-25 Бк·кг-1. Сумарна бета-активність склала значно більші концентрації – 293-484 Бк·кг-1 .
Вплив радіоактивних нуклідів на людину.
Радіоактивні компоненти тютюнового диму – сильні канцерогени. Як показали дослідження, альфа-частинки, що випромінюються радіоактивними елементами, які містяться у тютюні, об’єднуються із смолою і разом з нею осідають у бронхах людини. Внутрішнє альфа-опромінення людини вважається найбільш шкідливим і саме по собі або в поєднанні з іншими канцерогенами сприяє злоякісному переродженню клітин.
Куріння – основна причина розвитку раку легень, гортані та інших серйозних захворювань. Дим безфільтрових сигарет зберігає до 80% полонію, який під час куріння проникає і накопичується у легенях. Це підтвердили результати розтину курців і некурців: у бронхах у курців знаходилось у сім разів більше полонію, ніж у тих, хто не мав такої шкідливої звички.
Таким чином радіоактивність сигарет – це ще один додатковий фактор впливу для виникнення онкологічних захворювань легеневої системи.