Профілактика дорожньо-транспортного травматизму

В Україні рівень смертності та травматизму внаслідок ДТП є одним із найвищих в Європі, а рівень організації безпеки дорожнього руху залишається вкрай низьким. Внаслідок дорожньо-транспортних пригод на дорогах гине багато людей, з них є діти. ДТП в Україні є першою за поширеністю причиною смерті молоді віком від 15 до 24 років та другою за поширеністю причиною смерті дітей віком від 5 до 14 років.
Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, дорожньо-транспортний травматизм наразі є однією з найбільших проблем охорони здоров’я, і, за прогнозами, у 2030 році ДТП може стати однією з основних п’яти причин смертності людей у світі.

Більшість ДТП с тяжкими наслідками виникає через:
–         перевищення швидкості водіями;
–         необлаштованість пішохідних переходів (відсутність освітлення, розмітки тощо);
–         порушення правил проїзду перехресть;
–         керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння.
Нещасні випадки на вулицях і дорогах стали великою загрозою для дітей. Як свідчить аналіз, у 9 випадках із 10 діти своєчасно не помітили небезпечний для себе автомобіль, або неправильно визначили його швидкість чи напрямок руху. Це дає змогу зробити висновок, що діти погано вміють орієнтуватись, спостерігати за тим, що робиться на вулиці, оцінювати і передбачати небезпеку. Тому необхідно вчити дітей не тільки виконувати правила дорожнього руху, а й спостерігати і орієнтуватись на вулиці.

Основними причинами дитячого травматизму є:
–         Недостатній контроль за дітьми по дорозі в школу та додому;
–         Незнання правил дорожнього руху та поведінки на вулиці, навмисне нехтування цими правилами;
–         Ігри на проїзній частині вулиці;
–         Недостатнє охоплення дітей позашкільною навчально-виховною та розважальною роботою, недостатній контроль за дітьми під час дозвілля.

Основні методи профілактики дитячого травматизму:
–         Посилення нагляду та контролю за дітьми, організація їх дозвілля.
–         Навчання дітей правил вуличного руху.
–         Організація місць для дозвілля (ігрові площадки, дитячі парки)
–         Охоплення дітей молодшого шкільного віку позашкільною виховною роботою (спортивні секції, дитячі гуртки).
–         Підвищення контролю за додержанням водіями правил дорожнього руху, контроль за станом доріг (стан світлофорів, дорожні розминки, дорожні знаки).

Навчайте своїх дітей правилам дорожнього руху та самі дотримуйтесь їх!