В нашій області є отруйні павуки. Це – досить поширені у нас в регіоні тарантули і більш рідкісні: каракурти, хрестовики та інші. Пік активності самок та самців спостерігається в липні-серпні, життєдіяльність самок триває до кінця жовтня. Тривалість життя самців невелика; в липні-серпні вони гинуть, страчені самками після спарювання або від голоду. Самці, що значно менші за самок, не в змозі прокусити шкіру людини і тому не мають медичного значення. Зустріти небезпечних павуків можна при роботі або відпочинку на природі, а шанси зіткнутися з ними у житловому приміщенні мінімальні. Зараз ймовірну зустріч з небезпечними для людей павуками посилюють воєнні дії та їх вплив на природні стації: пошкодження поверхні ґрунту, пожежі тощо.
Каракурти – найбільш отруйні місцеві павуки, що належать до роду чорних вдів. Самка каракурта неволохата, розмір тіла сягає не більше одного сантиметра, чорного кольору з кулястим черевцем, вона повільна та товста, на спині має вдавлення, де у період спарювання, який вже минув, у неї були червоні плями. Самці зберігають плями на все життя, бігають рвучко. Черевце у них овальне, розмір тіла до 4-7 мм, не враховуючи ніг. Каракуртів можна виявити на присадибних, дачних ділянках в бадиллі цибулі, томатів, картоплі, квасолі та інших городних культур. Вони також можуть займати норки в ярах, старих зрошувальних каналах, під кущами полину.
Укус каракурта можна порівняти з уколом голкою. На місці укусу виникає різкий біль, з’являється швидкоминуча червона пляма. Через 10-15 хвилин дія отрути проявляється в сильному болі, що розповсюджується по всьому тілу (область живота, попереку, грудей). З’являється відчуття «мурашок» по всьому тілу, німіють ноги. Потерпілий не може ходити, м’язи живота напружені, склери червоні. Нерідко спостерігається запаморочення, головний біль, посиніння шкіри обличчя, поверхневе дихання. Настає сильне психічне збудження, можуть бути судоми, втрата свідомості, задуха. Смертельні випадки від укусів каракуртів складають 4-6%. На території нашої області такі випадки не зареєстровані.
При укусах іншими отруйними павуками летальних випадків не буває.
Тарантули мешкають на полях, зарослих невисокою рослинністю, живуть в землі в вертикальних нірках, діаметром 2 см, обплетених зверху павутиною. Тарантул – великий павук (довжина тулуба 2-3 см) з довгими смугастими ногами, волохатим тілом, овальним черевцем.
Укус тарантулом супроводжується різким болем на місці укусу з швидкою появою ознак запалення (припухлість, біль, почервоніння), потім розвиваються загальні явища (підвищення температури до 38, слабкість, запаморочення, нудота, головний біль), що зникають через 2-3 дня.
Самка павука, яка втратила свою нірку, може випадково сховатися під побутовими предметами у дворах житлових будинків, взуттям, залишеному на порозі тощо.
Довжина тіла самок звичайного хрестовика складає 20-25 мм, самців – 10-11 мм. Черевце самців вузьке. Забарвлення тіла варіює залежно від зовнішньої освітленості. На спинній поверхні черевця у павука малюнок у вигляді хреста. Цей павук мешкає в соснових і ялицево-букових лісах, в лісосмугах, рідше на луках, ріллі і в садах. Павук ловить здобич за допомогою павутини. Павуки можуть прокусити шкіру людини, але їх отрута з медичної точки зору є незначною. Біль середньої сили.
Впізнати павука, який в народі зветься «жовтий мішок або сак» легко: його довжина досягає сантиметра, він жовтуватого кольору, на світлі переливається. Самки цього виду досягають 15 мм і здатні прокусити шкіру людини. Яд Cheiracanthium punctorium не становить загрози для життя людини, хоча його укуси дуже болючі, як у медоносної бджоли, і, крім того, можуть викликати тривалі напади нудоти і сильний головний біль, після чого у потерпілого підвищується температура, в місці укусу може з’явитися некроз. Якщо у людини спостерігається алергічна реакція на надходження отрути, постраждалого необхідно терміново доставити в лікарню.
Аргіопу, яку ще називають павуком-зеброю, можна легко впізнати по смугастому жовто-чорно-білому черевцю. На аргіопу можна натрапити на городі, в неглубоких канавах, ямах. Біль від укусу досить потужний і може тривати до трьох днів. Отрута слабка.
За зверненнями громадян ентомологи проводять визначення виду розповсюджених в області небезпечних павуків.
Павуки кусають зазвичай в цілях самооборони. Тому будьте уважні і обережні при перебуванні на природі, надягайте закрите взуття, рукавички, одяг, який максимально закриває усі ділянки тіла.
Яка ж перша допомога потерпілому від укусу отруйних павуком?
Перша і найефективніша допомога при укусі каракуртом полягає в миттєвому припікання (протягом 2 хв.) укушеного місця займистою голівкою сірника (від нагрівання отрута руйнується), після – обмивання місця укусу розчином соди або мильною водою, прикладанні холодного компресу. Постраждалого необхідно доставити в положенні лежачи до найближчої лікувальної установи.
Перша допомога потерпілому від укусу іншими отруйними павуками – пошкоджене місце обробити 3% розчином йоду, соком чистотілу, перекисом водню, звернутися до найближчої лікувальної установи.
Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!