Зростання в населених пунктах кількості безпритульних собак та котів, незадовільний стан боротьби з ними, неповне охоплення профілактичними щепленнями домашніх тварин, порушення правил утримання їх власниками – все це є передумовою формування осередків сказу міського типу. У зв’язку з погіршенням епізоотичної ситуації із сказу збільшилась загроза виникнення і розповсюдження цієї інфекції серед населення.
Протягом останніх років в Україні реєструються поодинокі випадки захворювань на сказ серед людей, виникнення яких було пов’язане з несвоєчасним зверненням потерпілих від укусів тваринами по медичну допомогу. В Запорізькій області останній випадок захворювання людини був зареєстрований у Токмацькому районі у 2004 році. У середньому, впродовж одного року за антирабічною допомогою до лікувально-профілактичних закладів області звертаються понад 3000 осіб, покусаних, послинених, подряпаних домашніми, бродячими та іншими тваринами.
Сказ – ранева інфекція, при якій зараження найчастіше відбувається при укусі. У повсякденному житті можуть мати місце випадки зараження при ослиненні пошкоджених шкірних покривів і слизових оболонок людини хворими на сказ тваринами, при розробці туш тварин, контакті із шкірою, забрудненою слиною.
Джерелами сказу є дикі тварини, головним чином із сімейства собачих (вовки, лисиці, шакали), а також кажани. Небезпека цих тварин обумовлена наявністю в їх слині великої концентрації вірусу (у вовків – в 90-100%, лисиць – в 80-90%, собак і кішок – в 50%).
Основними джерелами збудника сказу для хворих людей були коти, собаки, лисиці. При цьому, якщо в попереднє 10 річчя головними джерелами були коти, то за останні 10 річчя кількість собак перевищує кількість котів.
Що робити, якщо на вас нападає собака.
Майже на кожного хоча б раз в житті нападала бездомна собака. Така ситуація зазвичай бентежить: бігти? кричати і махати руками? Кинутися в рукопашний бій?
Слід розуміти, що собака ніколи не нападе без причини. Варіантів, при яких собака вирішується атакувати людину, насправді не дуже багато: вона може бути хвора, страждати від голоду, захищати потомство або охороняти свою територію. Давайте розглянемо декілька варіантів:
Перший: до вас на вулиці просто підбігла собака. Дуже часто нею рухає проста цікавість чи почуття голоду. Тварина, швидше за все, буде дружелюбно і привітно розмахувати хвостом. Просто пройдіть повз. Не звертаючи увагу на собаку. Основна помилка – це яскраво виражений страх. Почнете розмахувати руками і кричати – з високої частки ймовірності заробите пару укусів. Навіть доброзичливий пес може змінити свої наміри просто тому, що вважатиме, що ви уявляєте для нього загрозу.
Другий: підбігла собака та почала гавкати. Знову ж, спробуйте пройти повз. Потрібно пам’ятати, що перш за все гавкіт – це спосіб спілкування. Бувають, вуличні собаки гавкають на людей на території, де їх годують «добрі», але не дуже розумні громадяни. Отримуючи миску у одного і того ж під’їзду, собаки починають вважати територію своєї. І, як наслідок, починають її охороняти. Але насторожитися і готуватися до нападу потрібно тільки в разі, якщо біжить на вас собака утробно гарчить, а її вуха щільно притиснуті до голови.
Третій: собака – голодна, а у вас з сумки пахне їжею. Голодна собака нападе обов’язково. Поділіться з чотириногим другом і повільно відступайте.
Четвертий: ви проїжджаєте на велосипеді повз собаки, яка починає гавкати і переслідувати вас. В такому випадку краще зупинитися і продовжити йти пішки. У більшості випадків це допомагає заспокоїти собаку, яка всього лише охороняє ввірену йому територію або реагує на рухомих об’єктів.
П’ятий: пес домашній, агресивний. Якщо собака гуляє з господарем, а той з якоїсь причини не звертає уваги на «розваги» свого вихованця, який проявляє до вас аж ніяк не добрий інтерес, потрібно не кваплячись повернутися до собаки боком і завмерти. Це два значущих для собаки «сигналу примирення». Ви немов говорите: «я не небезпечний», «у мене немає поганих намірів», «я не буду вступати з тобою в конфлікт». Будь-пес це зрозуміє краще, ніж будь-які голосові запевнення. Краще при цьому не дивитися прямо собаці в очі, але, звичайно, треба спостерігати за нею. Потім гучним впевненим голосом потрібно попросити господаря відкликати тварину і взяти його на поводок. Важливо не проявляти страх, невпевненість, не метушитися.
Шостий: найнебезпечніший варіант – на вас напало хвора тварина. Відмінні ознаки хворої собаки очевидні – поточні очі, худоба, збита шерсть, виділення з носа. Тобто тварина візуально буде виглядати нездоровим. Таку тварину заспокоїти не вийде!
Хворі на сказ тварини виділяють вірус із слиною вже в останні дні інкубаційного періоду – за 7-10 днів до появи клінічних проявів і впродовж усього періоду хвороби. Важкість клінічних проявів залежить від багатьох чинників: місця проникнення вірусу в організм, його вірулентності та дози, стану організму людини або тварини. Вірогідність зараження при укусах хворими собаками становить 14%, лисицями – до 30%, вовками – 70%. Тривалість інкубаційного періоду залежить від локалізації укусу (обличчя, шия, нижні або верхні кінцівки, тулуб). У людини інкубаційний період може тривати місяцями, в середньому – 30-90 днів, найкоротший – 7 днів. Враховуючи те, що вірус в слині з’являється за 7-10 днів до появи клінічних симптомів, спостереження за тваринами, що нанесли укуси людям, проводиться в 10-денний термін. Збудник сказу – вірус, який живе і розмножується лише в живому організмі – у головному і спинному мозку. Велика кількість його накопичується в слинних залозах.
Наші дії при зустрічі з твариною:
– Озбройтеся (сумка, парасолька, ключі, палиця, каміння, пляшка). Якщо палиць і камей поблизу немає-візьміть що завгодно, хоч жменю піску, головне – зробити вигляд, що все – таки є. Відганяйте собаку голосно впевнено. Ніколи не слід нападати першим. Починайте відступати спокійно і повільно. Ніколи не повертайте до собаки спиною. Якщо собака все ж кинулася – кидайте підібраний пісок їй в очі або нанесіть удар в очі або в ніс (якщо ви такий сміливий). Звичайно, вступати в поєдинок з собакою слід тільки в тому випадку, якщо іншого виходу немає.
– В разі якщо боротися з собакою ви не можете, пам’ятайте наступне: закрийте руками шию. Руки і ноги, звичайно теж шкода, але тільки укус в шию може довести до летального результату, тому що собака може потрапити в артерію.
– Якщо вас атакує годує сука або підгодована на певній території собака, то вам достатньо піти від даної території. В цьому випадку собака не хоче нічого, крім того, щоб ви забралися від неї подалі.
– Зустріч зі зграєю собак. Якщо собаки починають наближатися – спробуйте зімітувати стрибок. Якщо дистанція між вами і собакою вже занадто мала для імітації кидка, виставте між собою і собакою що завгодно (хоч кепку, сумку). Можете цим предметом змахнути – щоб переключити собаку з себе на речі. Якщо немає зовсім нічого, виставте долоню. Якщо собака наблизилася без рику і гавкоту – є шанс розійтися миром. Тоді вона спокійно обнюхає долоню і повільно відійде. Коли собака від вас віддалиться – можете продовжити рух. Якщо собаки слідують за вами – зупиніться і поверніться до них обличчям.
– В екстремальних ситуаціях, коли нападу не уникнути, на різних форумах рекомендують сховатися за велосипедом, застосувати перцевий балончик, ультразвукові відлякувач собак, або хоча б почати відбиватися ногами.
Якщо тварина все-таки вкусила, обслинила, подряпала потрібно обов’язково звернутися за медичною допомогою до травматологічних пунктів або хірургічних кабінетів поліклінік за місцем проживання для отримання невідкладної допомоги і вирішення питання про проведення лікувально-профілактичної імунізації.
Тварина може бути заражена сказом, в цьому випадку без своєчасної вакцинації вкушеному загрожує летальний результат. Якщо при укусі домашнім вихованцем можна призначити ветекспертизу, то бродячу собаку (кота, лисицю тощо), швидше за все, зловити не вдасться, тому лікар в будь-якому випадку повинен призначити уколи. Якщо раніше для повного виключення захворювання робили 40 уколів, то зараз достатньо всього 5-6.
. Тварина може бути заражене сказом, в цьому випадку без своєчасної вакцинації вкушеній загрожує летальний результат. Якщо при укусі домашнього собаки можна призначити експертизу, то мандрівну, швидше за все, зловити не вдасться, тому лікар в будь-якому випадку повинен призначити уколи. Якщо раніше для повного виключення захворювання робили 40 уколів, то зараз достатньо всього шести. Їх роблять за певною схемою протягом 90 днів.
Перша медична допомога:
Необхідно самостійно промити рану значною кількістю мильної води, краї рани змазати 70-градусним спиртом або 5% розчином йоду, накласти асептичну суху пов’язку і звернутись до лікаря. Необхідно пам’ятати, що захворювання сказом (гідрофобією) завжди закінчується смертю.
Головним завданням лікувально-профілактичної служби є надання якісної антирабічної допомоги постраждалим від укусів тваринами.
Необхідно пам’ятати, що тварини, які нанесли укуси, підлягають ізоляції і 10-денному ветеринарному нагляду.
Категорично забороняється знімати шкури із тварин, підозрілих на захворювання, і померлих. Шкури спалюють або закопують на глибину до 2 метрів. Знімати шкури з клінічно здорових тварин можна в гумових рукавичках. Руки ретельно миють в мильному розчині, а потім протирають дезинфікуючими засобами.
Для лікування застосовується антирабічна вакцина і імуноглобулін, які є абсолютно нешкідливими для людини. Імуноглобулін призначається лише при тяжких укусах. На сьогодні антирабічне лікування в Україні є безкоштовним.
Антирабічнавакцина застосовується:
– для лікувально-профілактичної імунізації осіб, що були в контакті або зазнали укусів хворих на сказ, підозрілих на сказ або невідомих тварин;
– для профілактичної імунізації осіб, що виконують роботи по відлову і утриманню безпритульних тварин; ветеринарів, мисливців, лісників, робітників боєнь, таксидермістів, осіб, які працюють з «вуличним» вірусом сказу.
Будьте здорові і остерігайтеся укусів тваринами!