ІМУНІТЕТ – ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я (Частина 2)

ДОСВІД ТА ТЕОРІЯ ВІД ПРОФЕСІЙНОГО ЕПІДЕМІОЛОГА МАРИНИ КОЛЕРОВОЙ

ЯК ДОВГО ФОРМУЄТЬСЯ І ЗБЕРІГАЄТЬСЯ ІМУНІТЕТ ПІСЛЯ ЩЕПЛЕННЯ

Для створення захисту проти кожного інфекційного захворювання розроблена відповідна схема вакцинації. При вакцинації проти одних інфекцій формується довічний імунітет, наприклад, після введення 2 доз вакцини проти кору, паротиту, краснухи. Проти дифтерії, правця і кашлюка імунітет зберігається впродовж 7–10 років. Тому необхідне повторне введення вакцин проти цих захворювань. Оскільки штами вірусу грипу мінливі — щеплення проти цього захворювання здійснюють щороку.

До багатьох хвороб імунітет знижується після природного інфікування. Тривалість імунітету, який забезпечують вакцини, залежить від низки факторів, зокрема від самої вакцини.

Живі вакцини зазвичай викликають тривалий імунітет, ніж неживі вакцини. Якщо інтервал між дозами занадто короткий, це може вплинути на тривалість імунітету. Тому необхідні мінімальні інтервали.

Вік також впливає на імуногенність, саме тому Національний календар щеплень розроблений з вказанням оптимального віку для щеплення окремими видами вакцини.

Імуногенність вакцини є показником імунної відповіді на вакцину і зазвичай передбачає вимірювання специфічних антитіл у крові.

Для деяких, але не для всіх вакцин, визначений поріг рівня специфічних антитіл корелює із захистом. Однак це не говорить нам остаточно, чи людина повністю захищена від хвороби. Якщо встановлено хорошу імунну пам’ять, після бустерної дози вакцини відбувається значне підвищення рівня антитіл.

Допис підготувала завідувач відділом імунопрофілактики ДУ «Запорізький ОЦКПХ МОЗ» КОЛЕРОВА Марина