1 ГРУДНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗІ СНІДОМ

Як вберегти себе від СНІДУ?

Всесвітній день боротьби зі СНІДОМ відзначається щороку 1 грудня відповідно до рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та рішення Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими у 1988 році. З того часу минуло більше 30 років, але проблема боротьби з поширенням ВІЛ-інфекції/СНІДу і досі залишається актуальною для багатьох країн світу.

За оцінками програми Організації Об’єднаних Націй з ВІЛ-інфекції/СНІД, з початку епідемії ВІЛ-інфекції в світі інфікувалося вірусом імунодефіциту приблизно від 63 до 89 млн. людей. Померло від захворювань, зумовлених СНІДом, більше 35 млн. людей. Незважаючи на те, що починаючи з 2010 року, загальна кількість нових випадків ВІЛ-інфекції у світі постійно скорочувалась, ця інфекція залишається головною проблемою охорони здоров’я в Європейському регіоні ВООЗ.

У порівнянні з 2005 роком кількість людей, інфікованих ВІЛ-інфекцією внаслідок гетеросексуальних контактів, збільшилася на 25%, статевих контактів між чоловіками – на 28%, а кількість випадків інфікування в результаті споживання ін’єкційних наркотиків знизилась на 22%.

СНІД (синдром набутого імунодефіциту) – це остання стадія інфекційної хвороби, що має назву ВІЛ-інфекція, важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який пошкоджує імунну систему людини і таким чином знижує опірність організму проти будь-якого захворювання.

Сам по собі СНІД не є смертельною хворобою, але функціонування його вірусу в організмі впливає на імунну систему так, що навіть проста нежить може призвести до смерті людини. Організм втрачає захисні реакції, унаслідок чого активізується умовно-патогенна флора організму і різко підвищується ймовірність смертельних запалювань, уражень нервової системи, розвитку онкологічних захворювань.

Хоча ВІЛ вражає весь організм, до цього часу не доведена можливість інфікування через піт, сечу, сльози, слину. Хвороба не передається побутовим шляхом: через повітря при чханні, кашлі, при спільному проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом. Не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану і хвору людину, не страшні також дружні поцілунки, якщо на губах відсутні виразки чи тріщинки. Безпечним щодо зараження ВІЛ є спільне відвідування місць громадського користування – лазні, сауни, басейну, туалету. СНІДом не можна заразитись в громадському транспорті.

Шляхи передачі ВІЛ/інфекції: статевий, через кров і біологічні рідини, від матері до дитини.

Відповідно, і заходи профілактики спрямовуються у даному напрямку. Підступність ВІЛ-інфекції полягає у тому, що після зараження людина може довгий час не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас заражати інших – насамперед своїх сексуальних партнерів та партнерів «по голці». Період безсимптомного носійства може тривати 8-10 і більше років, після чого розвивається СНІД.

Чи можна вберегти себе від СНІДу?

На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження виникнення нових випадків інфікування.

Для цього необхідно:

– приймати правильні щодо свого здоров’я рішення, намагатися протистояти таким факторам ризику, як потреба експериментувати, самоутверджуватись під тиском з боку однолітків та наркодільців;

– уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів. Купуючи презервативи, слід звертати увагу на строки їхньої реалізації та наявність спеціальної змазки, що засвідчує напис в анотації – проти інфекційних хвороб (іnfections diseases prevention) чи АНТИСНІД. Рекомендується вживати латексні презервативи;

– пам’ятати, що венеричні хвороби сприяють поширенню ВІЛ, а тому їх потрібно терміново лікувати;

– не застосовувати вже використані, брудні шприци та голки при введенні наркотиків. Для кожної ін’єкції слід використовувати одноразовий стерильний шприц та голку, а якщо це неможливо, то кип’ятити шприци багаторазового вживання чи промивати їх спеціальними дезрозчинами. Проте спирт не знищує ВІЛ.

– важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якнайраніше звернуться в жіночу консультацію для проведення профілактичного лікування;

– пам’ятати, що сексуальні стосунки з особами, що вживають наркотики, здебільшого неконтрольовані і вже тому небезпечні. За даними статистики 30-50 % осіб, що вживають наркотики ін’єкційним шляхом, інфіковані ВІЛ. Тож, вірогідність інфікування надзвичайно висока;

– якомога швидше, але не пізніше 72 годин після ризикованого контакту, звернутися до лікаря для отримання постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції. ЇЇ здійснюють після контакту, в результаті якого потенційно могло статися інфікування ВІЛ, наприклад, незахищені статеві контакти, контакти під час професійної діяльності (медичні працівники, працівники правоохоронних органів, військовослужбовці), поранення гострими предметами, зброєю, забрудненими кров’ю або іншими потенційно небезпечними біологічними рідинами.

Ваше здоров’я – у ваших руках. Єдиний спосіб дізнатися,  чи є в організмі ВІЛ – це пройти тестування, яке в Україні доступне і безкоштовне.

Допис підготувала Наталія Сметаніна, лікар-епідеміолог відділення організації епідеміологічних досліджень відокремленого підрозділу «Запорізький відділ ДУ «Запорізький ОЦКПХ МОЗ України»