ІНФЕКЦІЙНИЙ МОНОНУКЛЕОЗ

Інфекційний мононуклеоз — захворювання з групи герпесвірусних інфекцій, яке найчастіше спричинює герпесвірус людини 4-го типу — вірусом Епштейна-Барр (ВЕБ), рідше — цитомегаловірус.

Хвороба характеризується інтоксикацією, гарячкою, збільшенням лімфатичних вузлів, тонзилітом, збільшенням печінки і селезінки, характерними змінами гемограми.

Часто інфекційним мононуклеозом діти заражаються через іграшки, забруднені слиною хворої дитини. А ось підлітки можуть «підхопити» вірус з першим поцілунком. Недаремно інфекційний мононуклеоз називають хворобою «поцілунку».

Слід пам`ятати, що вірус виділяється зі слиною не лише в розпал захворювання, але і через шість і більше місяців після одужання.

СИМПТОМИ

Перші ознаки захворювання можна виявити через тиждень-два після зараження. Іноді інкубаційний період більш тривалий (може збільшуватися до 1-1,5 місяців). Захворювання починається гостро, з швидким підйомом температури до високих цифр (38-39° С). У хворого збільшуються всі лімфатичні вузли, їх збільшення помітні неозброєним оком, при натисканні вони безболісні.

У хворих відзначається закладеність носа і утруднення носового дихання, осиплість голосу. Діти часто хропуть уві сні. Піднебінні мигдалини збільшені і запалені, часто на них з’являються нальоти (суцільні або у вигляді окремих острівців), які можуть бути схожими на нальоти при дифтерії.

Їх поява звичайно супроводжується ще більшим (до 39-39,5° С) підвищенням температури і погіршенням самопочуття. Незважаючи на запальні зміни, болі в горлі у хворих, як правило, немає (або вона незначна), виділення з носа теж відсутні. У всіх хворих виявляється збільшення печінки та селезінки. Іноді з’являється жовтяниця. Але важких гепатитів при інфекційному мононуклеозі не буває. Збільшення печінки може зберігатися довго, її розміри звичайно нормалізуються тільки через 1-2 місяці від початку захворювання. У розпал захворювання тільки у деяких хворих з’являються висипання на шкірі. Цей висип плямистий, яскраво – червоний, дуже схожий на алергічний, тримається 6-14 днів і проходить самостійно без будь-якого лікування.

Перебіг інфекційного мононуклеозу зазвичай закінчується за 2-4 тижні, але іноді може затягнутися до півтора місяці.

Профілактика інфекційного мононуклеозу зводиться до обмеження контактів з хворими. Оскільки вірус не заразний, то при появі випадків захворювання в організованому дитячому колективі (в яслах, дитячому садку) ніяких карантинних заходів не проводиться – достатньо звичайного вологого прибирання.

Дітей, які були в контакті з хворим, спостерігають 20 днів. Це максимальний інкубаційний період захворювання, і якщо діти не захворіли протягом цього часу – значить, зараження не було.